Не кожен тривалий і марний «розслідувальний кошмар» має залишатися без компенсації. Пропонований закон хоче зробити простішим отримання грошей за моральні страждання, завдані незаконними діями слідства або прокуратури.
Що саме пропонують змінити і навіщо. У статті 4 чинного закону пропонується ввести презумпцію спричинення моральної шкоди: якщо кримінальне провадження тривало і вважається незаконним або закрите з реабілітуючих підстав, то за позивачем має вважатися, що йому завдано моральну шкоду — і обов’язок органів (оперативники, слідчі, прокуратура) спростувати цю презумпцію. Мета — спростити доступ до відшкодування для людей, які пережили довгі, безпідставні або незаконні переслідування, і привести практику до стандартів ЄСПЛ щодо надмірної тривалості та безпідставності проваджень.
- Вигоди для суспільства і потерпілих: легший доступ до компенсації моральної шкоди; відшкодування стане доступнішим без необхідності доводити кожен елемент душевних страждань; посилення індивідуального права на відшкодування і превенція порушень з боку правоохоронних органів.
- Юридичні переваги: узгодження національного права з практикою ЄСПЛ (визнання того, що надмірна тривалість або безпідставне переслідування само по собі може завдавати моральної шкоди).
- Ризики та втрати: формулювання презумпції доволі загальне — це може призвести до великої кількості позовів, інфраструктурного навантаження судів і бюджетних витрат, яких у пояснювальній записці не передбачили; невизначеність стандарту спростування (який доказ достатній, щоб «спростувати» моральну шкоду) відкриває шлюз для тяжкого процесуального тиску на слідство й органи прокуратури.
- Корупційні та процедурні ризики: підвищений стимул для домовлених позовів або зловживань з боку посередників/адвокатів; ризик формування «культури відшкодування» за фактом закриття справи незалежно від реальних страждань; за відсутності чітких критеріїв — ризик нерівномірного застосування (вибіркова відповідальність).
- Наслідки для бізнесу: закон прямо орієнтований на громадянина (фізичну особу), тому для малого і великого бізнесу прямий позитивний ефект обмежений; натомість бізнес може опинитися під непрямим тиском, якщо аналогічна логіка пошириться на корпоративні позови щодо незаконних слідчих дій (обшуки, арешти майна), — це може збільшити судові витрати й ризики відшкодувань.
- Кого торкнеться: передусім фізичні особи, які постраждали від тривалих або незаконних кримінальних проваджень; також суспільство в цілому (через бюджетні витрати та зміну практики правоохоронних органів).
- Коли і як це запрацює: норма вступає в дію з дня, наступного за опублікуванням закону; фактичний ефект з’явиться одразу у позовній практиці — більше позовів до суду, більше вимог до доказів від органів влади та зростання навантаження на адміністративні підрозділи, які розглядають такі спори.
Висновок (з погляду прав людини). Ідея презумпції спричинення моральної шкоди в ситуаціях незаконного або надмірно тривалого кримінального переслідування — крок у бік кращого захисту прав людини та доступу до відшкодування. Це зменшує бар’єри для постраждалих і імплементує підхід ЄСПЛ. Але проєкт має слабкі сторони: він не деталізує, який стандарт доказування застосовується до спростування презумпції, не встановлює механізмів швидкої процедурної перевірки позовів і не прогнозує бюджетних наслідків. Отже, це покращення, але неповне — потенційно корисне для громадян, але з реальними ризиками зловживань і неоднорідного застосування.
Коротко: позитивний сигнал для постраждалих, але без додаткових гарантій і процедур ризики залишаються значними.
Що робити вже зараз (практичні поради для громадян і адвокатів): документуйте весь процес — дати викликів, протоколи, листування, медичні/психологічні довідки про стрес; звертайтесь до адвоката одразу після початку переслідування і при закритті справи; збирайте свідчення про тривалість і незакономірність дій; фіксуйте втрати репутації (листи від роботодавця, відмови тощо); готуйтеся до судового позову про моральну шкоду — презумпція допоможе, але доказова робота збільшує шанси на повну суму відшкодування; громадським об’єднанням і правозахисникам — вимагати в парламенту та комітету уточнення стандартів спростування, лімітів/критеріїв оцінки моральної шкоди та механізмів швидкого розгляду таких справ.