Що змінює законопроєкт №16194: Проєкт Закону про внесення змін до статті 53-1 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" щодо гарантування забезпечення осіб, хворих на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та спеціальними харчовими продуктами

№ 16194 · зареєстровано 28.10.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
ПозитивнийРейтинг: +35

Коротко і зрозуміло: держава пропонує заборонити відмови в забезпеченні ліками та спеціальним харчуванням для рідкісних захворювань через обмеження бюджетних видатків. Що це дає пацієнтам, бізнесу і які залишаються ризики — пояснює юрист PravoHub.

Для кого цей законопроєкт

Коротко за темами — щоб зрозуміти, чи стосується саме вас, і стежити далі.

  • Студенти, лікарі та пацієнти· Освіта і медицина

    Законопроєкти щодо шкіл, університетів, студентів, медицини та лікарських засобів.

Коротко і прямо: якщо цей закон ухвалять — офіційно забороняється посилатися на брак бюджетних коштів як на підставу відмовити або припинити видачу ліків і спеціальних дієтичних продуктів людям з рідкісними (орфанними) захворюваннями.

Що саме пропонують і навіщо: доповнення до статті 53-1 Основ закладу охорони здоров’я прямо встановлює: «обмеження бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у забезпеченні чи припиненні забезпечення» осіб з орфанними захворюваннями медикаментами та спеціальними харчовими продуктами у межах затверджених переліків і обсягів. Мета — захистити конституційне соціальне право на медичну допомогу і припинити практику, коли через дефіцит грошей пацієнтів залишали без необхідних засобів лікування. Це узгоджується з позицією Верховного Суду, який вже визнавав неприпустимим припинення забезпечення через зменшення бюджетних видатків.

  • Вигоди для пацієнтів і суспільства: юридична заборона формальних відмов за мотивом «немає грошей» — сильний аргумент у суді та підстав для відновлення поставок; посилення соціальної гарантії для найуразливіших груп; зниження ризику раптового припинення лікування.
  • Ризики та вади: норма не створює джерела додаткового фінансування і не описує механізм виконання — тож на практиці місцева влада або медичні установи можуть обмежувати доступ іншими способами (строгі списки, тісні критерії, затримки процедур); можливі тривалі судові спори; ризик, що держава формально заборонить відмови, але змусить пацієнтів шукати ліки на ринку за власні кошти.
  • Наслідки для бізнесу (виробників/постачальників ліків і спеціальних продуктів): зростання попиту та більш стабільні державні замовлення — позитив, але водночас ризики затримок платежів, збільшення дебіторської заборгованості та тиск на ціноутворення; для малих постачальників — ризик неплатежів і корупційного тиску при включенні до переліків.
  • Корупційні ризики: контроль над переліком і обсягами може стати інструментом для лобіювання або фаворитизму; тиск на закупівлі і процедури відшкодування; можливі «підтасування» обґрунтувань відмов, щоб формально не посилатися на брак коштів.
  • Прямі й непрямі витрати: держава фактично бере на себе додаткові зобов’язання без механізму покриття — це може призвести до перерозподілу видатків, затримок виплат постачальникам, зростання судових витрат відскаржень.
  • Кого торкнеться: насамперед пацієнти з орфанними захворюваннями та їхні сім’ї; медичні заклади, органи охорони здоров’я, місцеві бюджети; фармвиробники і постачальники дієтичних продуктів; суди й омбудсмен.
  • Коли норма запрацює на практиці: формально — наступного дня після опублікування. Фактично — коли будуть приведені уніфіковані переліки, механізми контролю за їх виконанням, а також коли судова практика і адміністративні процедури почнуть застосовувати заборону в реальних спорах (може зайняти місяці-рік).

Висновок для суспільства (з точки зору прав людини): закон — важливий крок у зміцненні соціальних гарантій для людей з рідкісними хворобами: він прямо забороняє одним із найпоширеніших формального виправдання відмов — «немає бюджетних коштів». Це посилює право на недоторканність соціального й медичного забезпечення. Але без механізмів фінансування, прозорих переліків, чітких процедур і санкцій за невиконання заборона ризик, що вона лишиться декларативною, високий. Отже — крок у правильному напрямі, але неповний: гарантія права зростає, але не вирішено, як держава реально забезпечить ресурсами ці гарантії.

Що робити вже зараз (поради для пацієнтів і бізнесу): збирайте і зберігайте всю медичну документацію та рецепти; вимагайте письмові рішення від лікарні/органу охорони здоров’я про відмову й укажіть підставу; звертайтеся до місцевого департаменту охорони здоров’я та омбудсмена, фіксуйте звернення; у випадку відмови — готуйте адміністративну скаргу і позов до суду (враховуючи позицію Верховного Суду, шанси на успіх є); пацієнтським організаціям — координувати колективні скарги і публічний тиск.

Для постачальників і МСП: домагайтеся чітких контрактних умов щодо оплати і гарантій (аванси, гарантійні листи), фіксуйте поставки та затримки платежів, готуйтеся до судового захисту або арбітражу; працюйте з громадськими організаціями щодо прозорих процедур включення до реєстрів і переліків.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 30.10.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 28.10.2026Передано на розгляд керівництву
  • 28.10.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот