Що змінює законопроєкт №16190: Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо удосконалення провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, та у справах про визнання необґрунтованими активів

№ 16190 · зареєстровано 27.10.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
НейтральнийРейтинг: -20

Коротко: НАЗК отримує ширші процесуальні права в суді й може пред’являти позови про необґрунтовані активи; вилучаються деякі обов’язкові повідомлення від декларантів. Наслідки для громадян і бізнесу — ризики та поради.

Коротко й відверто: держава намагається зробити притягнення до відповідальності за нез’ясоване походження майна швидшим і простішим — зрозумілою метою є посилити конфіскацію активів від корупціонерів. Але одночасно ламають частину інструментів прозорості і дають територію для процесуальних маневрів державним органам. Це стосується ваших грошей, рахунків і — опосередковано — приватності й бізнес-майна.

Що конкретно пропонують змінити і навіщо:

1) Виключити з КУпАП адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання повідомлень про відкриття валютного рахунку за кордоном і про суттєві зміни в майновому стані. Ідея в пояснювальній — знімати дублювання, зменшити формальне навантаження на декларантів і НАЗК.

2) Надати уповноваженій посадовій особі НАЗК статус учасника судового розгляду у справах про адмінправопорушення, які вона оформлювала (право бути присутньою в суді, знайомитись з матеріалами, давати пояснення, клопотати).

3) У ЦПК: дозволити НАЗК (уповноваженій особі) у певних випадках самостійно звертатися до суду і представляти інтереси держави у позовах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення — але тільки коли кримінальне провадження щодо таких осіб не віднесене до підслідності НАБУ. Також НАЗК прямо включають до органів, які збирають докази, і дозволяють їй звертатися до суду щодо забезпечення доказів (на рівні Вищого антикорупційного суду або інших судів, залежно від стадії).

4) Змінюється підхід до визначення порогів (коригують формулювання про кількість прожиткових мінімумів, які перевищує різниця між активами й доходами) та вводять механізм добровільної сплати: якщо відповідач визнає позов, суд може дати 30 днів на добровільну оплату замість одразука конфіскації.

5) Термін набрання чинності — 1 січня 2027 року.

  • Вигоди (що держава і суспільство можуть отримати): більше судових позовів від НАЗК — швидше виявлення і стягнення частини «необґрунтованих» активів; зменшення адміністративного тиску на декларантів (менше формальних повідомлень); можливість НАЗК захищати зібрані матеріали без зайвого формалізму у відношенні до прокурора.
  • Ризики / втрати для громадян і приватності: знято превентивні механізми прозорості (повідомлення про валютні рахунки і суттєві зміни) — менше оперативної інформації для суспільного контролю; НАЗК отримує доступ до засобів забезпечення доказів (замороження, вилучення, забезпечувальні заходи) як заявник — більше судових заходів проти майна на цивільній підставі; 30-денний «термін для добровільної сплати» може перетворитись на механізм тиску й швидких стягнень без повного розгляду істини по суті.
  • Для бізнесу (МСП та великовласників): підвищений ризик цивільних позовів і забезпечувальних заходів щодо корпоративних активів, рахунків, складів і офісів у справах, де НАЗК вбачає необґрунтованість походження майна одного з пов’язаних осіб; якщо кримінальне провадження не належить НАБУ, НАЗК може сама вести справу в суді — отже бізнесу доведеться швидко реагувати в цивільному порядку, а не лише в кримінальному.
  • Ризики зловживань та корупції: концентрація ролей — НАЗК і виявляє ознаки, і збирає докази, і може виступати в суді — створює ризик політично мотивованих або суб’єктивних позовів; процедура подання клопотань про забезпечення доказів цивільною інстанцією може використовуватись як інструмент позасудового тиску на бізнес і громадян; недостатня гарантія швидкого й ефективного судового контролю над такими заходами посилює ризик зловживань.
  • Прямі й непрямі витрати: підготовка захисту в суді (витрати на адвокатів), замороження активів — фінансові збитки, репутаційні витрати; додаткове навантаження на суди (більше цивільних позовів), можливі непродуктивні процеси через політизацію.
  • Кого торкнеться перш за все: посадовців і пов’язаних з ними осіб, великі підприємства з бенефіціарами-публічними службовцями, власники рахунків за кордоном, бізнес, який має вартісні активи, та юристи/консультанти, які супроводжують декларування.

Чіткий висновок для суспільства з огляду на права людини: Законопроєкт спрямований на підвищення ефективності стягнення «необґрунтованих» активів — це суспільно важлива мета. Проте механізми, які пропонують, одночасно зменшують один з інструментів прозорості (обов’язкові повідомлення) і дають НАЗК суттєві процесуальні повноваження щодо доказів і позовної активності. З точки зору прав людини і недоторканності майна це значить: безсудові чи швидкі заходи щодо майна все ще можливі в цивільному порядку на підставі судових клопотань (наприклад, забезпечення доказів), і ризик зловживань зростає, якщо не буде додаткових гарантій (швидкий доступ до суду, право захисту, процесуальна змагальність, прозорі критерії застосування забезпечувальних заходів). Тому оцінка — стримано-негативна: більше шансів на ефективність, але і більше процесуальних ризиків для приватності, бізнесу і власності.

Практичні поради — що робити зараз (до набрання чинності і після 01.01.2027):

Обов’язково:

1) Якщо ви посадовець або пов’язана особа — задокументуйте походження великих активів та джерела коштів: договори, платіжні документи, банківські виписки, договори купівлі-продажу, пояснення щодо бізнес-структур.

2) Не визнавайте позовів і не сплачуйте «добровільно» одразу — 30-денний строк не повинен замінювати кваліфікованого аналізу й захисту. Перш ніж погоджуватися на добровільну сплату, обов’язково проконсультуйтесь з адвокатом у сфері антикорупційного та цивільного права.

3) Якщо НАЗК або суд вимагає забезпечувальних заходів (замороження, вилучення, доступ до документів, огляди приміщень) — вимагайте мотивованої судової ухвали, фіксуйте процес (протоколи, фото/відео), юридично оскаржуйте дії, подавайте клопотання про долучення захисника або адвоката.

4) Бізнесу: перевірте корпоративні договори, бенефіціарні структури, наявність документальних підтверджень по операціях. Підготуйте план реагування на цивільні позови НАЗК (юрист із практики спорів, антикорупційний аудитор).

5) Громадянам: зберігайте копії декларацій і документів про купівлю-продаж майна; не закривайте документи, які можуть підтвердити походження активів; фіксуйте всі повідомлення від НАЗК і суду.

6) Якщо ви вважаєте, що НАЗК зловживає повноваженнями — фіксуйте порушення, звертайтеся до суду з клопотаннями про скасування забезпечувальних заходів і, при наявності підстав, до омбудсмана чи у відповідні антикорупційні інституції з проханням про перевірку зловживань.

Підсумок: закон дає інструменти для посилення боротьби з корупцією — але одночасно послаблює деякі запобіжники прозорості і розширює процесуальні можливості НАЗК у цивільних спорах. Тому ключове для громадян і бізнесу — підготувати документи, мати адвоката і оскаржувати забезпечувальні заходи та можливі перевищення повноважень.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот