Законопроєкт №16167: Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо утворення представництва Верховної Ради України при Європейському Парламенті

№ 16167 · зареєстровано 19.10.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +10

Коротко й зрозуміло: які повноваження отримує Голова ВР, як працюватиме представництво при ЄП, хто виграє, хто ризикує та що робити вже зараз.

Емоційний вступ: Це не просто «ще один офіс» — держава планує закріпити за Головою Верховної Ради повноваження створювати постійні представництва парламентаріїв при інституціях ЄС, зокрема при Європейському Парламенті. Такий крок може пришвидшити діалог з ЄС, але водночас відкриває двері для концентрації кадрових і фінансових рішень у руках однієї особи.

Що хочуть змінити і навіщо: Проєкт змінює Регламент ВР та Закон про дипломатичну службу, щоб формально дозволити Голові ВР утворювати представництва Верховної Ради при Європейському Парламенті та інших інституціях ЄС і міжнародних парламентських органах. Представництва виводять у систему дипломатичної служби, але їх створення, структура, гранична чисельність, призначення й звільнення керівника затверджуються рішенням Голови ВР. Фінансування буде здійснюватися з коштів, передбачених для забезпечення діяльності Верховної Ради у Держбюджеті.

Чим це реально допоможе або загрожує:

  • Переваги: краща парламентська дипломатія, прямий канал спілкування з ЄП і міжпарламентське співробітництво; підвищення якості євроінтеграційного погодження законів; оперативна підготовка міжпарламентських заходів і делегацій.
  • Ризики: концентрація повноважень у Голови ВР без чіткої процедури відбору та контролю — ризик політичних призначень і використання представництва для пропаганди партійних інтересів; дублювання функцій МЗС і місій при ЄС; непрозорі закупівлі та витрати на заходи.
  • Втрати/витрати: хоча в пояснювальній записці стверджують, що додаткових видатків не потрібно, на практиці відкриття і утримання офісу за кордоном, персонал, подорожі, заходи і комунікація потребуватимуть регулярних асигнувань або перерозподілу бюджетних ресурсів; непрямі витрати для держави — координація з МЗС, забезпечення безпеки, логістика.

Кого це торкнеться: перш за все — парламент, його апарат і Голову ВР; МЗС і дипломатичні місії; народні депутати, які будуть делегуватися або кому потрібен доступ до ЄП; громадські організації та бізнес (особливо експортери й лобі, які працюють із єврорегулюванням).

Наслідки для різних груп: для громадян — потенційно краща імплементація євро вимог, але ризик політизації і неефективних витрат; для МСП — віддалений позитив, якщо представництво допоможе гармонізувати норми і просунути питання доступу на ринки; великому бізнесу — більше можливостей лобіювання законодавчих рішень через міжпарламентський діалог; для МЗС — конкуренція в зовнішньополітичній комунікації, потреба в координації.

Коли і як це запрацює: норма про набрання чинності — з дня, наступного за опублікуванням закону; фактичне створення представництва залежить від рішення Голови ВР та наявності бюджетного фінансування в наступному році. Практично перші кроки (призначення керівника, визначення структури) можуть відбутися впродовж кількох місяців, а повноцінна робота офісу — за пів-року–року з урахуванням бюрократичних процедур і логістики.

Оцінка — вигоди / ризики / втрати:

У цілому проєкт дає інструмент, який може бути корисним для євроінтеграції і посилення парламентської дипломатії, але в нинішній редакції створює серйозні ризики непрозорості, політичного і кадрового зловживання та бюджетоутворення «за рахунок» існуючих коштів ВР.

Поради — що робити вже зараз: 1) вимагати внесення до проєкту чітких процедур відбору й прозорої конкуренції на керівні посади; 2) наполягати на обов’язковій звітності представництва перед комітетом ВР із зовнішньої політики та парламентським контролем; 3) узгодити компетенції з МЗС — щоб уникнути дублювання; 4) закріпити публічні правила про закупівлі, суми відряджень та аудит; 5) громадським організаціям і бізнесу — готувати конкретні пропозиції порядку денного співпраці з майбутнім представництвом; 6) депутатам — ініціювати поправки про обмеження політичного використання ресурсів представництва.

Висновок — добре це чи погано для суспільства: умовно позитивний крок щодо інституційного посилення парламентської ролі в євроінтеграції, але зараз більше шансів на зловживання, ніж на максимальний ефект, якщо не закласти механізми прозорості і контролю. Без цих гарантій представництво ризикує стати механізмом персонального впливу й додаткових витрат.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Дати та стан проходження

  • 19.10.2026Надано для ознайомлення
  • 19.10.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 19.10.2026Передано на розгляд керівництву
  • 19.10.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот