Вступ (емоційно): Це рішення — не технічна поправка про сторінки в кодексі. Воно прямо впливає на те, як держава може повертатися в минуле й перекроювати правовідносини у сфері публічних закупівель.
Що саме хочуть змінити і навіщо: Кабінет Міністрів пропонує виключити пункт 7 розділу XIV Прикінцевих і перехідних положень Закону "Про публічні закупівлі". Цей пункт фактично зберігав для правовідносин, що виникли з дня набрання чинності Законом 2015 року, застосування конкретної підпорядкованої норми (пункт 2 частини 5 статті 41). У пояснювальній записці це подається як усунення ретроспективного (зворотного) застосування норм — щоб привести Закон у відповідність до статті 58 Конституції та статті 5 ЦКУ. Іншими словами: держава хоче припинити можливість застосовувати нинішній (оновлений) текст норми до відносин минулих років.
Практична логіка і наслідки: Мета формально — юридична чистота (заборона зворотної дії норм). На практиці це дає двоякий ефект. З одного боку, зменшується ризик, що учасникам і замовникам почнуть пред’являти нові зобов’язання або санкції за події, що відбулися раніше. З іншого — виникає правова невизначеність щодо тих процесів і контрактів, які починалися за старим законом (2015), але закривалися або мали наслідки вже після його зміни: які правила до них застосовувати — старі формулювання чи нові? Це створює простір для судових спорів і різної практики контролюючих органів.
- Вигоди (коротко): відновлюється принцип заборони зворотної дії норм — це підвищує правову передбачуваність і відповідає КУ та ЦКУ; знижується ризик несподіваних ретроактивних санкцій для бізнесу і замовників.
- Ризики/Втрати: невизначеність щодо процедури для закупівель, що розпочалися за 2015 р.; можливість зростання судових спорів і адміністративних запитів; короткостроково — додаткові юридичні витрати для сторін. Також ризик, що виключення буде використано як підстава «зам’яти» перевірки минулих порушень (політична чи адміністративна маніпуляція).
- Кого торкнеться найбільше: замовники, які мали або мають справи/контракти, що починалися за старим законом; учасники тендерів (особливо МСП, які не мають великих юридичних ресурсів); аудитори, контролюючі органи та юристи великих компаній.
- Наслідки для МСП: короткотермінова невизначеність і додаткові витрати на юридичний супровід; можливе посилення бар’єрів при оскарженні результатів закупівель через різну практику судів.
- Наслідки для великого бізнесу: великі компанії мають ресурси, щоб адаптуватися і захищати інтереси в судах; для деяких — це скоріше позитив (зменшення ризику ретроактивних санкцій), для інших — джерело спорів щодо довгострокових контрактів.
- Ризики корупції та зловживань: прямо законопроєкт позиціонується як усунення ретроактивності, але на практиці видалення переходової норми може створити «правовий вакуум», який використовуватимуть для непрозорого вирішення питань минулих процедур — збільшення можливостей для тиску або домовленостей.
- Прямі і непрямі витрати: держбюджет — побіжно немає додаткових витрат, але економічні актори понесуть витрати на суди, юридичні висновки, документацію і внутрішні аудити. Адміністративні витрати замовників на адаптацію правил і інструкцій.
- Коли норми запрацюють на практиці: проєкт передбачає набрання чинності з дня наступного за опублікуванням — отже, юридично — дуже швидко. Практичні ефекти (судова практика, роз’яснення контролюючих органів) з’являтимуться протягом місяців і навіть років.
Висновок: Загалом крок формально правильний з огляду на конституційний принцип заборони зворотної дії норм — це позитив з правової точки зору. Але по факту виключення пункту 7 створює період правової невизначеності для відносин, що виникли за старим законом, і відкриває двері для судових суперечок і політично вмотивованих рішень. Тобто: юридично — добре; практично — подвійно: і корисно, і ризиковано.
Поради: що робити вже зараз
1) Замовникам: оперативно проінвентаризуйте всі закупівлі і контракти, що починалися за Законом 2015 року; зафіксуйте процесуальні рішення і наявні ризики; підготуйте внутрішні роз’яснення та аудит документів.
2) Бізнесу (особливо МСП): отримайте короткий правовий висновок по вашим поточним і нещодавнім тендерам; збирайте і зберігайте всі процесуальні докази — це зменшить ризики у випадку оскаржень.
3) Юристам та аудиторам: підготуйте шаблони позовів/відповідей і процесуальні чек‑листи; слідкуйте за роз’ясненнями Мінекономіки та судовою практикою.
4) Всім: не панікуйте, але дійте: документуйте, консультуйтеся, фіксуйте обґрунтування рішень і не приймайте нестандартних рішень без юридичного супроводу.