Що змінює законопроєкт №16115: Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення порядку призначення керівників державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України у відповідність до Конституції України

№ 16115 · зареєстровано 29.09.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +20

Коротко про ключові зміни: хто тепер призначає голову СБУ, які повноваження передаються керівникові та Антитерористичному центру, хто виграє і хто ризикує. Оцінка з погляду прав людини й поради для громадян та бізнесу.

Коротко й по-справжньому: це не про підручні «реформи» — це про те, хто контролює СБУ і наскільки прозорими будуть призначення в органі, який має правоохоронні повноваження.

Що держава хоче змінити і навіщо

У проєкті пропонують формально привести норми Закону про Службу безпеки України у відповідність до Конституції: Голова СБУ буде призначатися Верховною Радою за поданням Президента (а не призначатися безпосередньо Президентом). Додатково уточнюють роль першого заступника — він має бути керівником Антитерористичного центру (АТЦ), встановлюють щорічні звіти Голови СБУ та керівника АТЦ до Верховної Ради, закріплюють, хто погоджує призначення керівників АТЦ (Президент за поданням Голови СБУ з погодженням комітету Верховної Ради) та переміщують ряд посадових призначень у межах СБУ під пряму відповідальність Голови (начальники центральних підрозділів і обласних управлінь призначаються і звільняються Головою СБУ), із формулюванням «з відома» Комітету і Президента.

Офіційна мета — посилити цивільний (парламентський) контроль, привести норми у відповідність до Конституції та стандартів, які називають євроатлантичними (NATO/ЄС). Це позиціонують як підвищення підзвітності та прозорості.

  • Вигоди: формальне приведення до Конституції (Верховна Рада фактично отримує остаточне рішення щодо призначення голови СБУ), вимагаються щорічні звіти — це крок у бік парламентського контролю та прозорості; чіткі ролі для АТЦ і науково-експертної підтримки (академія, інститут) можуть підвищити професійність планування антитерористичної діяльності.
  • Ризики і втрати для прав людини: закон не змінює і не посилює судового контролю над слідчими/оперативними діями СБУ (обшуки, проникнення, прослуховування залишаються предметом іншого регулювання). Передача широких повноважень щодо призначень начальників підрозділів Голові СБУ без сильних зовнішніх гарантій підвищує ризик кадрової монополії, кумівства та слабшого контролю над операціями, що можуть зачіпати недоторканність житла і приватність.
  • Наслідки для громадян: пряма зміна процедури призначення голови — це переважно політична зміна, яка може підсилити парламентський контроль; натомість нічого не змінюється для гарантій негайного судового контролю при втручанні в житло. Якщо СБУ централізує кадрову владу, це може збільшити випадки зловживань на місцях.
  • Наслідки для бізнесу (МСП і великий бізнес): кадрова монополія Голови СБУ над регіональними начальниками може зробити місцеві підрозділи більш вразливими до політичного або економічного тиску; судового посилення прав підприємств щодо оперативних заходів не передбачено — ризики перевірок/обшуків залишаються.
  • Ризики корупції та зловживань: у разі слабкої процедури конкурсного відбору та прозорих критеріїв призначень — збільшення ризику політичного призначення «своїх», торгів місцями, зростання корупційних взаємозалежностей між елітами та місцевими керівниками СБУ.
  • Прямі й непрямі витрати: закон формально не потребує додаткових бюджетних витрат. Непрямі витрати — ризик політизації кадрових рішень, затримки у призначеннях в кризах (якщо парламент блокуватиме кандидатури), репутаційні витрати для іноземних партнерів у разі підозри на політичний вплив.
  • Кого торкнеться: насамперед політичні інститути (Президент, Верховна Рада, Комітет ВР), керівний склад СБУ, регіональні офіси СБУ, а також громадяни і бізнес, які взаємодіють з регіональними підрозділами СБУ у вигляді перевірок або розслідувань.
  • Коли і як запрацює на практиці: норми наберуть чинності з дня публікації; практичні зміни помітні при наступному призначенні Голови СБУ (він/вона проходитиме процедуру призначення Верховною Радою за поданням Президента). Кабінет, Президент і СБУ повинні будуть привести підзаконні акти у відповідність — це створить проміжний період невизначеності та можливість для доопрацювань процедур.

Висновок для суспільства (з погляду прав людини)

Проєкт вирішує важливу конституційну невідповідність і формально підсилює парламентську роль у призначенні Голови СБУ, а щорічні звіти — позитив для підзвітності. Але це не гарантує кращого захисту прав людини на практиці: нічого не змінюється у процедурах доступу до житла чи у судовому контролі над розвідувально-оперативними діями, а одноосібна широка кадрова влада Голови СБУ створює ризики централізації й зловживань на місцях. Отже, користі для демократії й прав — є, але помірна; ризики для приватності й захисту від свавілля залишаються.

Поради — що робити вже зараз

Громадянам і адвокатам: фіксуйте і документуйте будь‑які контакти з СБУ (повідомлення про візити, протоколи обшуків, повістки). Якщо доступ до житла чи майна відбувався без судової ухвали — негайно звертайтесь до адвоката і подавайте скарги до суду; вимагайте копію процесуальних документів.

Бізнесу (МСП і великому бізнесу): перевірте внутрішні процедури фіксації візитів правоохоронців, навчіть персонал як поводитись під час перевірок (фіксація, свідки, адвокат). Зберігайте документи, що доводять законність дій силовиків; у разі сумнівів — оскаржуйте в суді та до Уповноваженого з прав людини.

Громадянському суспільству і юристам-експертам: наполягайте на супутніх гарантіях — конкурсних процедурах для ключових посад, прозорих критеріїв відбору, участі комісій з громадськістю у відборі, обов’язковому судовому контролі при проникненнях, чітких протоколах звітності та публічних звітах впливу на права людини.

У підсумку: законопроєкт корисний як конституційне виправлення та шанс на посилення парламентського нагляду, але сам по собі не зміцнює захисту недоторканності житла й приватності — потрібні додаткові механізми гарантій та прозорого добору кадрів, щоб реальні ризики свавілля й політичного впливу зменшилися.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 02.10.2026Надано для ознайомлення
  • 01.10.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 29.09.2026Передано на розгляд керівництву
  • 29.09.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот