Що змінює законопроєкт №16113: Проєкт Закону про намір України не ставати учасницею деяких міжнародних договорів, пов'язаних із Договором про звичайні збройні сили в Європі

№ 16113 · зареєстровано 28.09.2026
Ініціатор: Президент України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
НейтральнийРейтинг: -30

Коротко про те, що саме пропонують змінити, чому це робиться, які реальні вигоди і ризики для громадян, бізнесу та прав людини, і що робити вже зараз.

Коротко й чесно: держава хоче формально заявити, що не стане стороною двох історичних угод, пов’язаних із Договором про звичайні збройні сили в Європі (Ташкентської 1992 р. і Адаптації Стамбул 1999 р.). Це — юридичний крок, який відкриває Україні більшу свободу у розміщенні і переміщенні звичайних озброєнь, але водночас зменшує міжнародну прозорість і контроль над такими операціями.

Що саме хочуть змінити і навіщо. Йдеться не про вступ у нові угоди, а про офіційну заяву: Україна має намір не ставати учасницею двох угод, які ніколи остаточно не набрали чинності для всіх сторін. Мотив — аргумент Міністерства оборони і МЗС: після розпаду Варшавського договору, виходу РФ із ДЗЗСЄ і великої війни ці механізми втратили практичну роль. Юридичне підґрунтя — ст.18 Віденської конвенції: поки договір не набрав чинності, держава може заявити, що не приєднається до нього.

Практично це означає:

  • Звільнення від формальних порогів для кількостей техніки і озброєнь, які б обмежували ЗСУ за старими параметрами «флангів» і регіонів.
  • Припинення/невиконання деяких процедур звітності і транзиту (наприклад, правила про інформування щодо транзиту та обмеження розміщення техніки — у частині, що прямо врегульована згаданими угодами).
  • Юридична розв’язка з певними документами (передбачається приведення актів влади у відповідність — наприклад, скасування постанови Кабміну про порядок надання інформації про транзит).
  • Дипломатичні наслідки: деякі держави-депозитарії (наприклад, Угорщина у питанні Будапештської угоди) можуть мати власну позицію щодо правонаступництва, і це може спричинити переговори чи дипломатичний тиск.

Вигоди / ризики / втрати (вузько і по суті)

  • Вигоди: більша свобода формування власної оборонної структури, можливість оперативнішого нарощування/перерозподілу звичайних озброєнь без обмежень за історичними квотами; юридична ясність (офіційна позиція) щодо того, що Україна не зв’язана цими специфічними старими угодами.
  • Ризики для громадян і прав людини: зниження прозорості щодо розміщення і пересування озброєнь може підвищити ризик для цивільного населення в прифронтових зонах, ускладнити контроль за мобілізацією й розподілом сил; потенційне посилення мілітаризації регіонів без належного громадського та судового контролю.
  • Ризики для бізнесу (МСП та великий бізнес): логістичні компанії, порти, склади і виробники оборонної продукції опиняються в умовах більшої правової невизначеності щодо транзиту озброєнь; для деяких підприємств — і можливість (нові контракти), і ризики (власність може бути реквізована або залучена до оборонних програм без чітких процедур компенсації).
  • Корупційні ризики: ослаблення міжнародного і процедурного нагляду підвищує ризик зловживань у закупівлях і переміщенні озброєнь — більше можливостей для непрозорих контрактів, схем доставки, «сховування» запасів.
  • Прямі і непрямі витрати: згідно з запискою — без додаткових бюджетних видатків. Реально ж — можливі непрямі витрати на додаткові витрати на безпеку, закупівлі, аудит, юридичний супровід, а також дипломатичні витрати і потенційні санкційні/переговорні втрати.
  • Кого торкнеться найбільше: Збройні сили, оборонні підприємства, логістичні оператори, прикордонні й прифронтові громади, а також громадські організації, які здійснюють моніторинг озброєнь і безпеки.
  • Коли і як це запрацює: публічна заява наміру — перший крок. Далі потрібно привести національне законодавство у відповідність; на практиці зміни набудуть форми у вигляді урядових і президентських актів, рішення про скасування/заміну підзаконних актів про звітність і транзит. Частина ефектів — негайні (дипломатичні), частина — поступові (організаційні, закупівлі).

Чіткий висновок з погляду прав людини. Сам по собі крок «заявити намір не ставати стороною» є легітимним і має юридичне підґрунтя. Але з точки зору прав людини і недоторканності життя та безпеки населення це крок ризикований: він знижує міжнародну і процедурну прозорість щодо переміщення й розміщення озброєнь, а отже — ослаблює гарантії контролю і передбачуваності. Якщо законодавці не доповнять рішення чіткими механізмами внутрішнього контролю, цивільного моніторингу, антикорупційними запобіжниками і процедурами відшкодування у разі реквізацій — права громадян будуть поставлені в гірше становище. Тому загальний баланс — більше ризиків, ніж негайних переваг для суспільства.

Що робити вже зараз (поради для громадян і бізнесу).

  • Документуйте своє майно і господарські операції: фото/відео приміщень, договори з орендодавцями та контрагентами — на випадок рейдів, реквізицій чи застосування військових потреб.
  • Якщо ви бізнес у сфері логістики/випуску/зберігання товарів — проведіть правовий аудит контрактів і запасів; узгодьте план дій на випадок тимчасового використання вашого майна під оборонні потреби.
  • Громадській спільноті й адвокатам: вимагайте публічних слухань у комітетах Ради, умов щодо прозорості і антикорупційних механізмів як умов підтримки законопроєкту в цілому.
  • Юридична допомога: готуйтесь оскаржувати окремі акти (наприклад, реквізиції або відмову у компенсації) — збирайте докази, контактуйте з адвокатом, який працює у сфері публічного права та захисту майна.
  • Вимагаємо від парламенту: прописати механізми внутрішнього контролю, прозорі процедури переміщення і транзиту, незалежний аудит оборонних закупівель та швидкий доступ громадськості до інформації.

Оцінка загалом: крок зменшує міжнародні зобов’язання, дає оперативну свободу для оборони, але одночасно підвищує ризики для прозорості, антикорупційного контролю і, через це, для безпеки цивільного населення. Без додаткових запобіжників цей крок — загрозливий для прав людини і контролю над озброєннями.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 02.10.2026Надано для ознайомлення
  • 01.10.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 28.09.2026Передано на розгляд керівництву
  • 28.09.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот