Коротко й емоційно: держава хоче поставити адвоката під кришку міжнародних гарантій — більше прав і захисту, але одночасно підштовхнути систему до нових процедур і конфліктів із слідством.
Що хочуть змінити і навіщо. Ініціатива імплементує положення Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката. Головні новації: офіційно вводиться поняття «потенційний клієнт»; держава зобов’язується консультуватися з адвокатурою при змінах, що впливають на професію; розширюються професійні права адвокатів — право інформувати громадськість про послуги і брати участь у законопроєктних обговореннях; професійні права і заходи захисту поширюють на помічників, стажистів і працівників адвокатських об’єднань, а також на осіб, яким зупинено або припинено право на заняття; адвокатська таємниця чітко поширюється на потенційних клієнтів та на інформацію в хмарі і електронних каналах; встановлюються суворіші гарантії проти втручання у спілкування, а обмеження правоохоронців (оперативні заходи, повідомлення про підозру) прив’язуються до погодження/рівня керівництва прокуратури; дається право Національній асоціації адвокатів бути присутньою в судових засіданнях щодо справ проти адвокатів.
Чому це роблять. Мета — привести національне регулювання у відповідність до міжнародного стандарту, посилити незалежність адвокатури й гарантії конфіденційності в цифрову епоху, убезпечити адвокатів, які працюють у ризикових напрямках (воєнні злочини, захист прав ВПО, захист військовополонених тощо), та отримати можливість брати участь у формуванні міжнародного моніторингу (GRAVO).
- Вигоди: посилена конфіденційність (включно з хмарними/електронними каналами) — кращий захист для клієнтів; формалізація права адвокатів інформувати суспільство та впливати на законодавство; розширення захисту на помічників і працівників; міжнародна іміджева вигода й участь у моніторингових органах; чіткіші процедури для доступу слідства до даних адвоката (погодження на рівні керівника прокуратури) — теоретично зменшує свавілля слідчих.
- Ризики / втрати: посилення адвокатської таємниці та розширення кола осіб, якi не підлягають розкриттю даних, ускладнить розслідування кримінальних схем (особливо корупційних і фіскальних), що може конфліктувати з інтересами держави та бізнесу; присутність представників НAAУ в суді (навіть у відкритих процесах) може створювати атмосферу тиску або додаткові процедурні складнощі; формулювання про інформування громадськості потребує балансування з інтересами таємниці справ — ризик публічних витоків; централізація повноважень щодо повідомлення про підозру на рівні прокуратури створює політичний контроль та ризик «адміністративної цензури» у переслідуванні адвокатів, якщо погодження стане інструментом політичного рішення.
- Кого торкнеться і коли це запрацює: перш за все адвокатів, їхніх помічників та працівників бюро; потенційних клієнтів (особи, що звертаються по консультації); органи досудового розслідування і суди (потрібні адаптації процесуальних практик); великі юридичні служби та МСП — доведеться переглянути політики конфіденційності та документообіг. Норми набирають чинності одночасно з моментом, коли Конвенція набере чинності для України (згідно з прикінцевими положеннями проєкту).
Оцінка для різних груп. Громадяни отримують кращу гарантію конфіденційності і вільний вибір захисника — це позитив. МСП і малий бізнес матимуть зиск у частині безпеки консультацій, але можуть зіткнутися з труднощами в отриманні доказів у спорах з контрагентами, якщо адвокатська таємниця стане перешкодою. Великий бізнес і держава ризикують втратити оперативну гнучкість слідства — з іншого боку, це стимулює кращу якість розслідувань і законодавче узгодження процедур доступу до інформації. Ризики корупції — двоякі: з одного боку, сильніша адвокатська таємниця може приховувати зловживання; з іншого — незалежна адвокатура краще захищає громадян від неправомірних дій влади.
Прямі й непрямі витрати. Прямі бюджетні витрати мінімальні (за твердженням пояснювальної записки). Натомість є непрямі витрати: підготовка адвокатських бюро до інформаційної безпеки (інвестиції в шифрування, хмарні політики), судова практика та навчання суддів і слідчих, потенційні затримки в розслідуваннях і судових процесах, що вартуватиме часу й грошей сторонам.
Висновок — добре це чи погано? Загалом це крок у бік європейських стандартів: позитивна ініціатива для правосуддя та захисту прав людини. Але закон підштовхує до складного балансу між правами адвокатів і інтересами кримінального/фіскального розслідування. У короткостроковій перспективі можливі конфлікти практики; у середньо- та довгостроковій — користь для незалежності адвокатури і довіри до суду.
Практичні поради — що робити вже зараз. Адвокатам і бюро: оновити політику конфіденційності, інвестувати в захист електронних даних, провести навчання для персоналу і коригувати договори із клієнтами; бізнесу (великий та МСП): переглянути внутрішні процедури передачі інформації юристам, узгодити правила взаємодії зі службами безпеки і запитами слідства; громадянам: свідомо обирати адвоката, цікавитися політикою збереження даних; органам влади: підготувати внутрішні процедури погодження слідчих дій щодо адвокатів, враховуючи ризики затягування процесів; суддям: відпрацювати практику участі представників НAAУ у процесах.