Коротко й емоційно: держава хоче залучити в оборону більше людей — навіть іноземців і внутрішньо переміщених осіб. Звучить патріотично, але під капотом — купа питань.
Про що зміна і навіщо. Ініціатива міняє визначення «добровольчого формування територіальної громади» — дозволяє до його складу входити, окрім громадян України, також іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають в Україні не менше 2 років, а також фактично знімає вимогу місцевої прописки/проживання у конкретній громаді. Мета, яку декларує автор: поповнити людськими ресурсами добровольчі підрозділи і вирішити проблему нестачі персоналу у системі національного спротиву.
Що це реально означає на практиці. По-перше, зʼявиться правове підґрунтя для прийому до ДФТГ не тільки місцевих громадян, але й інших категорій людей — особливо важливо для міст з великою кількістю ВПО та для іноземців, які живуть і працюють в Україні. По-друге, послаблення вимоги про проживання у межах громади дозволить формувати підрозділи більш гнучко, але створить питання щодо контролю, підпорядкування і логістики (харчування, екіпірування, табельна зброя). По-третє, встановлення 2-річного терміну легального перебування для іноземців — компроміс між відкритістю і потребою перевірок, але на практиці саме перевірки будуть найскладнішими.
- Вигоди: швидше поповнення ДФТГ, додаткові людські ресурси (особливо в громадах з ВПО), можливість використовувати досвід і навички іноземців; формально — більша мобільність добровольчих кадрів.
- Ризики і втрати: підвищений ризик інфільтрації, шпигунства чи диверсій за рахунок недосконалого або посиленого, але ресурсозатратного дослідження іноземців/ВПО; навантаження на систему перевірок (СБУ, МВС, ОДА), яка може не встигати; питання правового статусу (зброя, дисципліна, кримінальна відповідальність) для не-громадян — колізії та судові спори.
- Для громадян: може покращитися місцева безпека, але можливі конфлікти та недовіра між місцевими і приїжджими учасниками; питання пільг, соціального забезпечення і відповідальності вимагатиме регулювання.
- Для МСП: загалом помірний вплив — потенційно краща безпека в громадах, але можливі додаткові вимоги до роботодавців щодо допуску співробітників до формувань або листування з місцевою владою.
- Для великого бізнесу: опосередковано позитивно — стабільніша безпека інфраструктури, але ризики зловживань кадрами та потенційні репутаційні ризики при залученні іноземних працівників у воєнізовані підрозділи.
- Корупційні ризики: високі — фіктивні документи, підкупи за проходження перевірок, «канали» для набору без належної перевірки; потреба в прозорих процедурах вербування і моніторингу.
- Прямі й непрямі витрати: автор каже, що додаткових коштів не потрібно, але насправді витрати будуть: посилені перевірки, підготовка і спорядження додаткових людей, страхування, логістика, можливі судові витрати — все це ляже на Міноборони/органи місцевої влади та потенційно на громади.
- Кого зачіпає: ВПО, іноземці/особи без громадянства з мінімум 2 роками в Україні, місцеві громади (особливо ті, де не вистачає ДФТГ), органи контролю і безпеки.
- Коли запрацює: закон набирає чинності з дня публікації, але фактичне застосування — після розробки підзаконних актів, методик набору і перевірок — місяці роботи для відпрацювання механік.
Висновок — добре чи погано? Це зміна з подвійним підписом. Вона дає корисний інструмент для поповнення добровольчих підрозділів і може швидко підвищити людський ресурс у критичних місцях. Але без чіткого і ресурсного механізму перевірок, навчання, підпорядкування та забезпечення — ризики безпеки й корупції можуть переважити вигоди. Тому оцінка: умовно корисно, за умови жорстких стандартів і бюджетної підтримки; і потенційно небезпечно, якщо залишити як є.
Що робити вже зараз (поради простими словами):
1) Громадам: напрацюйте прозорі правила прийому, критерії відбору та процедури співпраці з СБУ/МВС, щоб перевірки були не «на око». 2) ВПО і іноземцям: готуйте документи, довідки про перебування, рекомендації — і виявіть терпіння для перевірок. 3) Місцевій владі та Міноборони: закласти бюджет на перевірки, навчання, екіпірування та страхування нових добровольців. 4) Бізнесу: не піддавайтеся на сумнівні пропозиції «прискореного» набору працівників у формування — перевіряйте легальність процедур. 5) Громадським організаціям: вимагати прозорих процедур вербування і громадського контролю за наборами.