Що змінює законопроєкт №16050: Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою удосконалення законодавства щодо відповідальності за міжнародні злочини шляхом гармонізації з Римським статутом Міжнародного кримінального суду

№ 16050 · зареєстровано 07.09.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +20

Проєкт змін до КК і КПК уніфікує склад міжнародних злочинів з Римським статутом: каталог воєнних злочинів, оновлене визначення злочину агресії, посилені покарання, процесуальні повноваження прокуратури в умовах воєнного стану. Пояснюємо користь і ризики для людей та бізнесу й що робити вже зараз.

Коротко: держава пропонує привести кримінальне законодавство у відповідність до норм міжнародного кримінального права — чітко перелічити воєнні злочини, уніфікувати визначення злочину агресії та підвищити покарання. Це важливий крок для притягнення до відповідальності за найтяжчі злочини, але в проєкті є кілька норм, які потребують уважної оцінки з точки зору захисту прав людини.

Що саме пропонують і навіщо:

1) Ввести «каталог» воєнних злочинів (нові статті 438–438-4): докладно перераховано злочини проти особи (катування, сексуальне насильство, вербування дітей тощо), проти власності (мародерство, масове знищення або привласнення майна), заборонені методи і засоби ведення війни, та злочини проти культурних цінностей. Мета — забезпечити правову визначеність і близькість до Римського статуту, щоб легше розслідувати й судити такі злочини на національному рівні.

2) Оновити статтю про злочин агресії (ст. 437): суттєво наближено до визначень РС МКС, але зі значущим розширенням кола потенційних суб’єктів — включено осіб, які «мають істотний вплив» (не лише формальних лідерів). Це робиться, щоб не лишати без відповідальності осіб, які координують або значно впливають на агресивні дії.

3) Усунути дублювання (виключаються ст. 432–433 та частково змінюється 434) — щоб ті самі факти не кваліфікувалися по-різному або не «загубилися» у розрізнених нормах.

4) Посилити покарання: багато нових форм воєнних злочинів передбачають суворіші санкції (8–15 років, а в особливо тяжких випадках — довічне).

5) Процесуальні зміни: у КПК розширюють перелік підслідності й дають Генеральному прокурору в умовах воєнного стану право визначати підслідність або делегувати розслідування інших органам (ст. 615). Також оновлено перелік статей, щодо яких можливе спеціальне досудове розслідування.

6) Перехідні положення — пропонують визнати діяння, які вже вважалися злочином за міжнародним правом, кримінально караними в Україні на час їх вчинення, навіть якщо національно вони формально не були виписані у КК у той момент.

  • Вигоди: дає чіткий інструмент для розслідування та судового переслідування найтяжчих міжнародних злочинів; уніфікує термінологію з міжнародними стандартами; підвищує санкції за системні і широкомасштабні порушення МГП; сприяє міжнародному співробітництву (екстрадиція, передача доказів, взаємодія з МКС і спецтрибуналом).
  • Ризики і втрати для громадян: розширене визначення суб’єкта агресії («істотний вплив») та формулювання типу «інші форми впливу» можуть бути нечіткими — це створює ризик політично вмотивованого чи надто широкого притягнення до відповідальності; положення про визнання кримінальними діянь, які раніше не були прописані в КК, викликає питання щодо принципу невідворотності кримінальної відповідальності у часі (non‑retroactivity) і правової визначеності.
  • Наслідки для МСП і великого бізнесу: компанії, які працювали або здійснювали операції на тимчасово окупованій території (поставки, експорт/імпорт культурних цінностей, використання праці, об’єкти на окупованих територіях), опиняються під підвищеним ризиком кримінального переслідування; потрібно ретельно документувати походження активів і контракти — інакше можливі обвинувальні акти за незаконне переміщення/експорт або співучасть.
  • Ризики корупції та зловживань правоохоронців: концентрація повноважень у Генерального прокурора під час воєнного стану (делегування підслідності без чітких критеріїв) створює адміністративну лінію, яку можна використати для політичного тиску або «перекладання» справ у підконтрольні слідчі органи; нечіткі критерії суб’єкта злочину агресії полегшують суб’єктивну інтерпретацію.
  • Прямі й непрямі витрати: держбюджет прирівнює ці зміни до роботи прокуратури і слідства в рамках існуючих коштів, але практично — це означає великі витрати на розслідування масових воєнних злочинів (експерти, міжнародна кооперація, ексгумації, суди). Бізнесу — додаткові юридичні та комплаєнс‑витрати на перевірку контрактів і походження майна.
  • Кого торкнеться: військові та командири, посадовці, організатори і пособники агресії; особи, що вчиняли воєнні злочини; бізнес та цивільні, чиє майно опинилося в зоні конфлікту або привласнене/переміщене; культурні інститути й колекціонери — у випадку сумнівного походження артефактів.
  • Коли і як запрацює на практиці: зміни набирають чинності наступного дня після опублікування. На практиці розслідування і суди почнуть застосовувати нові склади поступово: Генпрокуратура отримає можливість переназначати підслідність у воєнний час відразу, а перехідні положення дозволять використати нові норми і для подій, що мали місце раніше (за міжнародною оцінкою злочинності).

Висновок для суспільства (з погляду прав людини): по суті — потрібна юридична робота: конкретизація воєнних злочинів підвищує можливість притягнення до відповідальності та відповідає міжнародним зобов’язанням. Проте декілька норм несуть ризики для прав людини: розширені й нечіткі формулювання суб’єкта агресії, а також положення про визнання раніше неформально закріплених у КК діянь кримінально караними, — потребують додаткових гарантій. Якщо держава залишає значну дискрецію у рук правоохоронців або не вводить швидкий судовий контроль, це створює ризик свавілля. Отже: користь — значна для справедливості та міжнародної співпраці; ризики — істотні щодо правової визначеності і концентрації процесуальних повноважень.

Що робити вже зараз (поради):

1) Фізичним особам: документуйте факти, збережіть фото/відео і свідків подій, пов’язаних із порушеннями МГП; звертайтеся до адвоката при виклику на допит; зберігайте копії документів про місце й час перебування під час окупації.

2) Бізнесу (МСП і великому бізнесу): перевірте походження майна і товарів, підготуйте документи про контракти та логістику; робіть аудит юридичних ризиків і комплаєнс‑політик стосовно операцій на окупованих територіях; при потребі — консультуйтесь з міжнародними експертами.

3) Адвокатам і правозахисникам: готуйте стандартизовані позови і апеляції, збирайте докази порушень процесуальних прав, слідкуйте за практикою тлумачення положень про «істотний вплив» і ретроактивність; вимагайте чітких критеріїв і швидкого судового контролю при делегуванні підслідності.

4) Громадським організаціям і парламенту: домагайтеся конкретних змін до проєкту — чітких визначень термінів («істотний вплив»), критеріїв для передачі підслідності та гарантій незалежного контролю (наприклад, обов’язкового оперативного повідомлення слідчого судді про передачу справи або можливості оскарження таких рішень у короткі строки).

5) Загальна порада: не чекати — фіксуйте й архівуйте інформацію, щоб у разі початку кримінальних проваджень можна було відстояти законні інтереси та права.

Підсумок: законопроєкт — важливий і загалом необхідний крок для притягнення до відповідальності за воєнні та міжнародні злочини. Але щоб він не створив загроз для правової визначеності і не став інструментом зловживань, потрібні уточнення та додаткові процесуальні гарантії (чіткі критерії, судовий контроль, прозорість передачі підслідності, гарантії захисту підозрюваних).

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 08.09.2026Надано для ознайомлення
  • 07.09.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 07.09.2026Передано на розгляд керівництву
  • 07.09.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот