Коротко і відверто: державі пропонують дозволити чиновникам не повідомляти одразу про великі одноразові або надзвичайні бюджетні виплати — їх будуть фіксувати тільки в щорічній декларації. Звучить як спрощення, але має підводні рифи.
Що саме хотят змінити і навіщо. Ініціатива доповнює частину четверту ст.52 закону про запобігання корупції: якщо суб’єкт декларування отримав із держбюджету кошти у зв’язку зі службою або трудовими відносинами у розмірі більше 50 прожиткових мінімумів (за станом на 1 січня року), то такі виплати має відобразити в щорічній декларації як сукупний дохід, але їх отримання не є підставою для термінового (у 10-денний строк) повідомлення НАЗК про суттєві зміни у майновому стані. Перехідна норма: це стосується лише виплат, отриманих після набрання чинності; Кабмін і НАЗК мають 3 місяці на приведення підзаконних актів у відповідність.
- Вигоди: зменшення адміністративного навантаження на декларантів (менше термінових повідомлень), зниження ризику технічних помилок і штрафів за несвоєчасні повідомлення, спрощення рутинних процедур для державних службовців, економія часу на адміністративні дії.
- Ризики та втрати: затримка виявлення великих одноразових бюджетних виплат — втрата оперативного контролю; збільшення вікна для прикриття сумнівних виплат (можливість підлаштувати документи, проведення розрахунків після фактів); послаблення превентивної дії норм (менше «стриму» від отримання незрозумілих великих сум); ускладнення для НАЗК та правоохоронців у випадку необхідності негайної перевірки походження коштів; репутаційні втрати довіри до публічності витрат бюджету.
- Кого зачепить: передусім посадові та службові особи, які отримують великі виплати з держбюджету — керівники органів влади, працівники держпідприємств, державні службовці з преміями, відшкодуваннями, вихідними допомогами; політично активні особи і ті, хто працює в сферах із високим ризиком корупції. МСП потерпатимуть опосередковано (більше ризику непрозорих держвитрат), великий бізнес — якщо використовує взаємодію з держструктурами для оформлення виплат «через» посадовців.
Практичні наслідки — коли і як це працюватиме на практиці. Закон набирає чинності на день наступний після опублікування. Всі великі виплати, отримані після цієї дати, більше не будуть автоматично спричиняти 10-денне повідомлення НАЗК — їх декларуватимуть лише в річній е-декларації. НАЗК і Кабмін матимуть 3 місяці на зміну процедур; але в реальності оперативні механізми виявлення підозрілих виплат ослабнуть одразу після набрання чинності, а перевірки перейдуть в режим «після factum» (після факту), що дає поле для маніпуляцій у межах кількох місяців/року.
Оцінка: добре це чи погано для суспільства? Баланс між спрощенням і ризиками не на користь суспільного інтересу. Так, адміністративне полегшення потрібне — але відмова від оперативного повідомлення про значні бюджетні виплати знижує прозорість та створює можливості для зловживань. Загалом — крок у напрямку регуляторного полегшення з помітним ризиком послаблення антикорупційного механізму.
Поради: що робити вже зараз. Застосуйте мінімальні превентивні кроки: збережіть і каталогізуйте всі документи, накази, платіжні доручення, договори, що стосуються великих виплат; просіть від роботодавця письмові пояснення й довідки про підстави виплати; декларантам — вказувати такі суми в річній декларації детально, додавати позначки про підстави отримання; громадським організаціям і журналістам — моніторити закупівлі та бюджетні розписки, порівнювати річні декларації з даними платіжок; НАЗК та контролюючим органам — вимагати запроваджувати внутрішні алгоритми ризик-скринінгу для негайного реагування на підозрілі великі списання з держбюджету навіть без 10-денного повідомлення.
Поради для різних груп: чиновникам — зберігайте папери й не витрачайте великі суми до моменту декларації; активістам — напрацюйте «ранні» індикатори підозрілих виплат (звіти про премії, вихідні допомоги тощо); бізнесу — дотримуйтеся прозорних процедур, не оформляйте через посадовців виплати, які можуть виглядати як корупційні.