Що змінює законопроєкт №15574: Проєкт Закону про внесення змін до розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання корупції" щодо уточнення окремих положень застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану

№ 15574 · зареєстровано 28.08.2026
Ініціатор: Кабінет Міністрів України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +20

Кабмін пропонує відкласти відкритий доступ до декларацій осіб, що задіяні в обороні, на 1 рік після припинення воєнного стану. Що це змінює для громадян, бізнесу та антикорупційного контролю — коротко, зрозуміло та з точки зору прав людини.

Коротко і по-людськи: держава хоче захистити воїнів та інших учасників оборони від ризиків, пов’язаних із публікацією їхніх декларацій — але робить це шляхом значного обмеження прозорості. Це компроміс між безпекою й контролем, і він має бути дуже акуратно врегульований.

Що саме пропонують змінити і навіщо. Нова норма відкладає момент, коли декларації осіб, які виконують завдання в інтересах нацбезпеки, беруть участь у бойових діях або перебувають на тимчасово окупованих територіях, стануть публічно доступними: замість публікації з дня, наступного за припиненням або скасуванням воєнного стану — доступ відкриватиметься через 1 рік після припинення/скасування правового режиму воєнного стану. При цьому НАЗК і надалі забезпечує процедуру вилучення таких декларацій з відкритого доступу на підставі письмового подання керівництва відповідних органів. Обов’язок подавати декларації не скасовується — змінюється лише момент відкритого доступу. Мета, як зазначають автори, — захист життя, безпеки та родин тих, хто безпосередньо ризикує під час війни.

  • Вигоди: реальний захист від ідентифікації, шантажу, викрадень та диверсій на адресу військовослужбовців і їхніх родин; зменшення оперативних ризиків під час переходу із воєнного стану у післявоєнний період; цілком виправдана турбота про життя людей під час та одразу після бойових дій.
  • Ризики: суттєве звуження прозорості й громадського контролю — саме публічний реєстр дозволяє виявляти невідповідності та зловживання; механізм вилучення декларацій за письмовим поданням керівника органу не передбачає судового контролю або публічної перевірки, отже створює лазівку для приховування неправомірного збагачення.
  • Втрати для громадян: утруднений доступ до інформації про майно й доходи осіб, що впливають на розподіл бюджетних ресурсів у відновленні; менше інструментів для громадського нагляду за використанням допомоги й закупівлями після війни.
  • Наслідки для бізнесу (МСП і великого бізнесу): ускладнена перевірка доброчесності партнерів і контрагентів, зріст репутаційних ризиків; можливе зростання корупційних ризиків у постачальницьких ланцюгах та держзакупівлях через меншу прозорість персон, які мають вплив на рішення.
  • Ризики корупції та зловживань: відсутність незалежного або судового контролю за вилученням декларацій, нечіткі критерії «безпеки», можливість політичного чи адміністративного тиску на НАЗК для приховування інформації.
  • Прямі та непрямі витрати: прямого додаткового фінансування не потрібно, але є непрямі витрати — підрив довіри, збільшення супровідних контролів від донорів, можливі юридичні спори і перевірки з боку громадських організацій та іноземних партнерів.
  • Кого торкнеться і коли запрацює: військові, працівники розвідки, правоохоронці та інші особи з переліку частин статті 45 Закону про запобігання корупції, а також їхні сім’ї; норма набирає чинності наступного дня після опублікування, а публічний доступ до декларацій відкриватиметься через 1 рік після припинення або скасування воєнного стану.

Висновок з огляду на права людини. Захист життя і безпеки осіб, які безпосередньо беруть участь в обороні — легітимна мета, тож тимчасове обмеження публічного доступу до їхніх декларацій може бути виправданим. Проте за стандартами прав людини та ефективності антикорупційної політики такі винятки повинні мати чіткі межі, прозорі процедури та незалежний контроль. У проєкті є позитивна ціль, але відсутні достатні гарантії проти зловживань: немає судового контролю за вилученням, не прописані точні критерії загрози, відсутні механізми публічної звітності про випадки вилучення. Отже, це компромісна міра — корисна у вимірі безпеки, але з реальними ризиками для прозорості та підзвітності.

Що робити вже зараз — поради для громадян, бізнесу та контролюючих інституцій. Якщо ви — військовослужбовець або близький до такого: документуйте реальні загрози (повідомлення, факти погроз), обговоріть із юристом можливість формального подання про захист персональних даних; приберіть зайву публічну персональну інформацію. Якщо ви — громадський активіст, журналіст або донор: вимагайте від НАЗК прозорого реєстру випадків вилучення декларацій (хто подав запит, на якій підставі), готуйте механізми моніторингу і стратегічних судових оскаржень. Бізнесу — переглянути внутрішні due diligence-процедури з урахуванням тимчасової відсутності відкритих даних. Усі зацікавлені повинні наполягати на доповненнях до проєкту: чіткі критерії загрози, обов’язкова публічна звітність про вилучення декларацій, можливість швидкого судового контролю і гарантії, що обмеження не будуть використовуватися для приховування корупції.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 31.08.2026Надано для ознайомлення
  • 28.08.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 28.08.2026Передано на розгляд керівництву
  • 28.08.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот