← Повернутися

Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за умисне подання суду стороною обвинувачення недостовірних відомостей та приховування доказів невинуватості особи

№ 15566 · 27.08.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписано
ПозитивнийРейтинг: +35

Новий проєкт вводить статтю 384-1 ККУ: кримінальна відповідальність прокурорів і слідчих за умисне подання недостовірних відомостей і приховування доказів невинуватості. Пояснення наслідків для громадян, бізнесу та ризиків зловживань.

Рейтинг впливу на суспільство

-100-500+50+100
Рейтинг: +35
Позитивний
Позитивний

Як читати рейтинг:

Від -100 до +100 - рейтинг впливу законопроекту на суспільство

+100 до +30 - позитивний вплив (добре для людей та бізнесу)

-10 до +30 - помірний або нейтральний вплив

-100 до -30 - негативний вплив (може зашкодити)

0 - нейтральний вплив, без значних змін

Нарешті намагаються покарати тих, хто під загрозою посадової відповідальності «домальовує» справу — або навпаки замовчує докази, що виправдовують людину.

Що хочуть змінити і навіщо. Держава пропонує доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 384-1, яка робить кримінально караними: умисне подання прокурором, слідчим, дізнавачем чи іншою службовою особою суду завідомо недостовірних відомостей або доказів; умисне неподання, невключення чи приховування доказів, що прямо підтверджують невинуватість або непричетність особи; та особливо сувору відповідальність, якщо такі дії призвели до засудження невинної особи. Санкції — штрафи в режимі «неоподатковуваних мінімумів», обмеження волі та позбавлення волі з одночасною забороною обіймати посади в органах обвинувачення. Мета заявлена проста: посилити презумпцію невинуватості, зменшити ризик незаконних переслідувань і створити персональну відповідальність тих, хто веде обвинувачення.

  • Вигоди: підвищить правову охорону невинних; створить додатковий інструмент проти «фабрикації» справ; посилить дисципліну в прокуратурі і слідстві; в довгостроковій перспективі може підвищити довіру до судів.
  • Ризики і потенційні втрати: надмірно широка або нечітка кваліфікація «завідомо недостовірного» може створити мішень для політичного тиску або переслідування прокурорів; можливий охолоджувальний ефект — слідчі й прокурори уникатимуть ризикових, складних проваджень, щоб не опинитися під криміналом; зростуть внутрішні витрати на документування кожного процесуального кроку (час, експертизи, супровід), що підвищить собівартість розслідувань.
  • Для громадян: очевидний плюс у захисті від незаконних вироків; але реальність залежатиме від того, як швидко працюватимуть механізми розслідування злочинів проти служби обвинувачення і чи будуть забезпечені гарантії від зловживань.
  • Для МСП: прямого негативу менше — але бізнес у кримінальних справах отримає додаткову можливість притягнути до відповідальності процесуальних зловживань; одночасно — ризик «інструменталізації» статті під час конкурентних чи політичних конфліктів.
  • Для великого бізнесу: двозначно: з одного боку — додаткові запобіжники від незаконних кримінальних переслідувань; з іншого — можливість використання норми як засобу тиску на прокурорів або політизованого реагування на справи з великими ризиками.
  • Ризики корупції та зловживань: стаття може стати способом помсти або інструментом політичного тиску, якщо не забезпечити незалежне розслідування таких злочинів; також існує ризик, що недобросовісні керівники використовуватимуть дисциплінарні та кримінальні процедури для «зачистки» опонентів у системі.
  • Прямі та непрямі витрати: витрати на розслідування кримінальних проваджень щодо службовців сторони обвинувачення; додаткові витрати органів прокуратури на систему документування і навчання; збільшення ролі захисту в попередніх стадіях (витрати підозрюваних і адвокатів).
  • Кого торкнеться і коли запрацює: безпосередньо — прокурори, слідчі, дізнавачі та інші службові особи, які діють як сторона обвинувачення; опосередковано — підозрювані, потерпілі, адвокати, суди. Норма набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням; на практиці її застосування залежатиме від готовності органів розслідування, судової практики та стандартів доказування умислу.

Висновок. Ідея — правильна і суспільно корисна: кримінальна відповідальність за навмисну фальсифікацію або приховування доказів потрібна, щоб захищати невинних. Проте успіх реформи залежатиме від деталізації критеріїв (що саме вважати «завідомо недостовірним»), від гарантій незалежного розслідування порушень з боку обвинувачення і від запобіжників проти політизації. Без цих додаткових запобіжників закон може породити нові проблеми — від «переляку» слідчих до інструменталізації норми.

Поради — що робити вже зараз. посадовим особам сторони обвинувачення: максимально документувати всі процесуальні рішення, фіксувати джерела інформації і підстави для висновків; адміністрації прокуратур: розробити стандарти розкриття доказів і внутрішні процедури аудиту; уряду й парламенту: чітко прописати елемент умислу в тексті, ввести захист добросовісних процесуальних рішень і механізм незалежного розслідування; адвокатам і підозрюваним: використовувати нову норму як підставу для вимог розкриття доказів і ініціювати перевірки у випадках сумнівних дій обвинувачення; бізнесу: посилити документування операцій та корпоративну безпеку для захисту в кримінальних провадженнях. Усі сторони муситимуть готуватися до підвищення ролі доказової документації та прозорості дій.

Народне голосування

Реєстрація не обов'язкова. Ваша думка важлива!

Дати та стан проходження

  • 31.08.2026Надано для ознайомлення
  • 28.08.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 27.08.2026Передано на розгляд керівництву
  • 27.08.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот