Що змінює законопроєкт №15505: Проєкт Закону про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" щодо інституційного забезпечення зв’язку з Європейською Агенцією прикордонної та берегової охорони (Frontex)

№ 15505 · зареєстровано 10.08.2026
Ініціатор: Кабінет Міністрів України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +10

Коротко про те, що пропонують: зробити Адміністрацію Держприкордонслужби національним контактним пунктом Frontex, чому це робиться, які реальні ризики для прав людини, бізнесу та як діяти вже зараз.

Коротко і чесно: держава хоче офіційно призначити Адміністрацію Держприкордонної служби тим, хто координуватиме звʼязок України з європейською агенцією прикордонної та берегової охорони (Frontex). Звучить технічно — але за такими технічними кроками стоять реальні наслідки для приватності, міграційних прав і контролю на кордонах.

Що хочуть змінити і навіщо. Ініціатива додає до статті 7 Закону про ДПСУ норму: центральний орган виконавчої влади, що формує політику охорони кордону, має забезпечувати зв’язок правоохоронних та інших державних органів з Frontex і виступати як національний контактний пункт з питань у сфері її діяльності. Мета — юридично закріпити інституційну основу для співпраці з Frontex, підвищити «правову визначеність» і гармонізувати роботу з європейськими стандартами в управлінні кордоном.

Чим це реально може допомогти. тісніша координація із європейськими службами може прискорити обмін інформацією про загрози на кордоні, покращити тренінги та технічну підтримку, допомогти впроваджувати європейські процедури управління кордоном і підвищити оперативні можливості ДПСУ.

Які ризики і втрати це створює. Сам текст — адміністративний: він не надає Frontex нових прямих повноважень в Україні. Проте він створює інституційну платформу для подальших угод і технічної інтеграції (обмін даними, спільні операції, доступ іноземних фахівців). І тут виникають небезпеки:

  • Права людини і приватність: без чітких гарантій обмін даними з Frontex може розширити нагляд, збір і передачу інформації про людей (мігрантів, подорожуючих). Це ризик витоку персональних даних, профілювання та послаблення процедур захисту прав шукачів притулку.
  • Ризик участі у сумнівних практиках: Frontex у минулому критикували за операції, де фіксувалися pushback’и. Інституційний канал може спростити координацію практик, які можуть суперечити міжнародним стандартам захисту біженців.
  • Відсутність гарантій та контролю: у проєкті немає явних норм про прозорість співпраці, механізми парламентського або незалежного нагляду, доступ громадськості та правозахисників до угод, або правила передачі і зберігання даних.
  • Для бізнесу (МСП і велике): інтенсифікація співпраці може означати посилені митно-прикордонні перевірки, обмін інформацією про транспорт та вантажі, додаткові адміністративні вимоги; зростуть операційні витрати для портів, логістики, авіації та складських операторів.
  • Корупція та зловживання: централізація контакту створює місця «воріт» для доступу до інформації і ресурсів; без публічних процедур і контролю це підвищує ризик непрозорих рішень, фаворитизму або тиску на приватні компанії.
  • Прямі й непрямі витрати: технічна інтеграція систем, навчання, узгодження процедур, впровадження стандартів ЄС — усі ці витрати покладаються на ДПСУ і партнерів (хоча юридично проєкт стверджує, що додаткових витрат не буде, на практиці потрібні витрати на IT, навчання та переробку процедур).
  • Кого торкнеться: прикордонники, МВС, митниця, авіа- та морські перевізники, логістичні компанії, місцеві громади прикордонних районів, мігранти і шукачі притулку, правозахисні організації.
  • Коли почне працювати: норма набирає чинності через 3 місяці після публікації, а Кабмін має привести акти у відповідність протягом трьох місяців з дня набуття чинності — фактично інституційна робота й інтеграція можуть початися відразу після цього періоду.

Висновок для суспільства (з позиції прав людини): сам по собі проєкт — технічний і не дає Frontex нових юридичних повноважень на території України. Проте він створює легітимний канал для посилення співпраці, обміну даними та координації операцій, і в умовах відсутності чітких гарантій прозорості, нагляду та захисту персональних даних це підвищує ризики порушень прав людини — особливо прав мігрантів та приватності. Оцінка ризиків переважає над безпечними вигодами, якщо не додати сильних запобіжників.

Що робити вже зараз (поради громадянам, бізнесу, правозахисникам): звертатися до депутатів та комітету з проханням доповнень: 1) чіткі норми про захист персональних даних і правила передачі інформації; 2) прозорі процедури укладання угод з Frontex; 3) механізми незалежного нагляду (парламент, омбудсмен, НДО); 4) гарантії неприпустимості участі у pushback-операціях; 5) публічний реєстр угод і звітів про співпрацю; документувати випадки можливих порушень співробітниками кордону; бізнесу — перевірити і оновити процедури відповідності (compliance) та домовленості з партнерами; NGO і юристам — готувати шаблони запитів на публічну інформацію й можливі правові виклики у разі зловживань; за необхідності звертатися до незалежного адвоката для захисту індивідуальних прав.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 13.08.2026Надано для ознайомлення
  • 12.08.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 10.08.2026Передано на розгляд керівництву
  • 10.08.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот