Не хочуть, щоб «пляма» на біографії висіла вічно — і це добре, але важливі деталі ще лишаються.
Що пропонують змінити і навіщо. Держава хоче доповнити статтю 59 Закону «Про запобігання корупції»: відомості про притягнення до дисциплінарної відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення зберігатимуться в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, тільки один рік. Мета — усунути парадокс, коли інформація про кримінальну чи адміністративну відповідальність має визначені строки зберігання, а дисциплінарні записи могли лишатися довічно; а також привести практику у відповідність із підходами Європейського суду з прав людини (рішення, на яке посилаються у пояснювальній записці).
- Вигоди: 1) Скорочення ризику довічної стигматизації — дисциплінарні записи не будуть «висіти» у відкритому або доступному реєстрі назавжди; 2) Повернення контролю над приватністю для людей, особливо для публічних службовців і кандидатів на посади; 3) Прив’язка до рекомендацій ЄСПЛ — крок у напрямі усунення надмірного втручання в приватне життя; 4) Мінімальні бюджетні витрати на реалізацію.
- Ризики і втрати: 1) Рік — це все ще відносно короткий строк для повної прозорості: працедавці і громадськість матимуть доступ до інформації тільки у цей період; може знизитися стримувальний ефект дисциплінарних санкцій; 2) Немає чітких процедур автоматичного видалення, повідомлення особі про видалення або механізмів оскарження помилкових записів — це дає простір для помилок або затримок у видаленні; 3) Не врегульовано, чи і як інформація дублюється у відкритих джерелах — навіть після видалення з Реєстру «пляма» може лишатися в інтернеті; 4) Для бізнесу (особливо у державних закупівлях і держконтрактах) втрата довгострокового маркера може ускладнити довгострокову оцінку ризиків партнера; 5) Можливі технічні та процедурні витрати для Нацагентства на налагодження процесів видалення і контролю доступу.
- Кого зачепить: переважно працівників державного та приватного секторів, які притягаються до дисциплінарної відповідальності за корупцію; кадрові служби, рекрутери, органи, що проводять спецперевірки; саме Національне агентство з питань запобігання корупції як розпорядник Реєстру.
Чіткий висновок для суспільства (з позиції прав людини): встановлення одного року зберігання дисциплінарних записів — це позитивний крок у бік захисту недоторканності приватного життя та зменшення ризику невиправданої стигматизації. Проте це не повне вирішення проблеми: гарантії видалення, прозорість процедури, можливість оскарження і захист від поширення інформації поза Реєстром лишаються слабкими. Отже — прогрес, але неповний: ризики зловживань і технічних затримок можуть зберегтися.
Практичні поради — що робити вже зараз: зверніться до адвоката, якщо у вас є запис у Реєстрі; зберігайте копії рішень про дисциплінарні стягнення і дат видалення; роботодавцям — оновити внутрішні політики перевірок і врахувати, що після року офіційна інформація з Реєстру має зникати; правозахисним організаціям — моніторити виконання норми та вимагати прозорих процедур видалення; у разі затримок або помилкових записів — оскаржувати дії Нацагентства в адміністративному суді з фокусом на захисті приватності.
Норму планують застосувати з дня, наступного за опублікуванням закону — тобто технічно зміна запрацює дуже швидко, але реальні ефекти залежать від того, як Нацагентство організує процедури видалення й інформування осіб.