Коротко: відчутний удар по судимості високопосадовців — з прицілом на євроінтеграцію, але з ризиком надконцентрації повноважень.
Що держава хоче змінити і навіщо. Ініціатива розширює перелік посад, щодо яких корупційні злочини підслідні Національному антикорупційному бюро (НаБУ) — додаються, зокрема, керівники утворених Президентом допоміжних органів, начальники військових/обласних адміністрацій і їх заступники, керівники БЕБ та ДБР, члени наглядових рад великих держпідприємств тощо. Додатково пропонується чіткий механізм вирішення конфліктів підслідності: якщо в ЄРДР фігурують паралельні провадження, прокурор (а у спорах за участю НАБУ — прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, САП) вирішує, хто веде провадження. Норма зобов’язує прокурора забезпечити передачу матеріалів іншому органу протягом 10 днів. Ще — дається САП/її керівнику (заступнику Генпрокурора — керівнику САП) право ініціювати спільні слідчі групи і надсилати запити про екстрадицію у справах НАБУ, що має прискорити міжнародне співробітництво. Офіційна мотивація — виконання євробенчмарків і підвищення ефективності розслідувань щодо високопосадовців.
- Вигоди: пришвидшення розслідувань високопосадовців і екстрадицій, зменшення дублювання проваджень, чіткий порядок вирішення спорів про підслідність (теоретично — менше затягувань), сприяння виконанню EU-бенчмарків, покращення координації між слідчими органами при міжнародних групах.
- Ризики та втрати: концентрація процесуальних повноважень у прокурора САП (ризик політичного/процесуального впливу), перевантаження НаБУ і САП новими справами без додаткових ресурсів, посилення адміністративного контролю над передачами матеріалів (можливість блокувати чи гальмувати справи), ризик «виторгування» підслідності в інтересах окремих груп. Може збільшитись кількість судових оскаржень через встановлену централізацію рішень, що дасть додаткові непрямі витрати на суди і триватиме роками.
- Кого зачепить на практиці: насамперед високопосадовці (керівники обл/міськ/військових адміністрацій, керівники держагентств, члени наглядових рад великих держпідприємств), їхні підконтрольні органи, а також НаБУ, САП, ДБР, БЕБ, Офіс Генпрокурора. Для громадян — потенційний плюс у підвищеній відповідальності «великої політики», але також ризик вибіркового правозастосування. МСП безпосередньо зачеплені мало, але ті, хто працює з держпідприємствами або у держзакупівлях, можуть отримати більше перевірок і кримінальних ризиків. Великий бізнес, особливо з державною участю, — підвищена увага і ризик кримінальних справ щодо менеджменту і членів наглядових рад.
Прямі та непрямі витрати і корупційні ризики. Прямих витрат у законопроєкті не передбачено — але на практиці потрібні додаткові ресурси для НаБУ та САП (персонал, IT, логістика передачі матеріалів, міжнародні юридичні дії). Непрямі витрати: затрати бізнесу на захист, на внутрішні аудити і аудит відповідності, судові витрати, збитки через репутаційні ризики. Корупційні ризики: більша роль прокурора САП у визначенні підслідності створює вузькі точки впливу, через які можна спрямовувати чи гальмувати розслідування; якщо не буде прозорих процедур контролю та підзвітності, ризики зловживань зростуть.
Коли і як це запрацює. Проєкт передбачає набрання чинності з дня наступного за опублікуванням, тобто юридично зміни почнуть працювати негайно. Але реальний ефект залежатиме від оперативності адаптації НаБУ/САП і судової практики — практика визначення підслідності і судових оскаржень покаже, як саме це працюватиме в реаліях.
Висновок. Ініціатива має конструктивну мету — закріпити підслідність за органом, який спеціалізується на корупції високого рівня, і пришвидшити міжнародну співпрацю. Однак без додаткових гарантій прозорості, обмежень на дискрецію прокурора і посилення ресурсів та внутрішнього контролю у НаБУ/САП зміни можуть створити ризики для верховенства права та призвести до точкового політичного використання інструментів досудового розслідування. Тому в цілому — корисна за інтенцією, але небезпечна за виконанням; оцінка: помірно позитивна за умови супровідних заходів (+15/100).
Поради: що робити вже зараз. 1) Керівникам держпідприємств, членам наглядових рад і чиновникам — провести юридичний аудит ризиків, систематизувати документи та зберегти відповідальну історію рішень; мати готового адвоката, який спеціалізується на кримпроцесі. 2) Великому бізнесу — переглянути договори з держпідприємствами, підсилити процедури комплаєнсу і внутрішні розслідування; зробити тренінги з антикорупції. 3) МСП — уважно стежити за процедурами держзакупівель і контролювати відповідність документації. 4) Громадянському суспільству й депутатам — вимагати прозорих критеріїв при визначенні підслідності, публічних звітів про передачі матеріалів і процедури оскарження рішень САП. 5) НаБУ/САП/ОГП — підготувати внутрішні регламенти, збільшити кадрові й технічні ресурси, запровадити механізми незалежного контролю за рішеннями про підслідність і передачу справ.