Коротко й по суті: це не просто технічне продовження — держава пропонує ще на рік (на 2027) дозволити Міністерству освіти проводити вступ і встановлювати правила поза дією окремих законів та одночасно звільнити випускників 2026/2027 рокiв від ДПА. Офіційна мотивація — безпека й гнучкість в умовах воєнного стану.
Що саме хочуть змінити і навіщо:
Основні положення проєкту:
- Продовжити на 2027 рік порядок вступу, коли прийом до вищих та фахових передвищих закладів здійснюється за Порядком, який встановить центральний орган (МОН), без застосування норм Законів «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту» і частково «Про повну загальну середню освіту». Тобто при потребі МОН самостійно визначає правила прийому на 2027 рік.
- Фінансування вступних іспитів 2027 року має йти за рахунок коштів Державного бюджету та інших не заборонених джерел (формулювання ширше, ніж раніше).
- Конкурсний відбір формуватиметься на основі результатів вступних випробувань 2024–2027 років (тобто допускається використання результатів попередніх років ЗНО/тестувань) та творчих / фізичних конкурсів там, де це передбачено. Перелік предметів для тестування чітко вказано (Українська мова, Математика, Історія України + предмет на вибір).
- Здобувачі, які в 2026/2027 навчальному році завершають кожен рівень повної загальної середньої освіти, звільняються від проходження державної підсумкової атестації (ДПА).
Мотив — забезпечити безпечний і гнучкий алгоритм вступу під час воєнного стану, уникнути скупчень, зберегти можливість вступати в Україну для тих, хто залишився або повернувся, а також зменшити адміністративне навантаження на школи і ЗВО.
- Вигоди / Ризики / Втрати (узагальнено):
Вигоди: дає оперативність і гнучкість у кризовий рік; безпека (менше масових заходів і можливість дистанційних процедур); використання результатів попередніх років допоможе тим, у кого немає доступу до тестів у 2027; економія часу для випускників (звільнення від ДПА).
Ризики: централізація дискреції у МОН — зниження стандартів прозорості, потенційне ускладнення доступу до справедливого відбору; створюється широка зона для непрозорих рішень щодо критеріїв відбору й процедур; ризик корупції при замовленнях і доборі (особливо у випадку творчих/вступних іспитів і закупівель послуг тестування);
Втрати для якості: ослаблення єдиних правових гарантій відбору та оцінювання, можливі спотворення конкурентності вступу та зниження довіри до дипломів 2027 року.
Кому і як це торкнеться на практиці:
- Вступники та їхні родини: реальна користь — гнучкі правила й менше ризиків для здоров’я; реальний ризик — невизначеність критеріїв відбору, складніше оскаржити рішення приймальної комісії, можливі нерівні умови (для переселенців, тих, хто навчався за кордоном, або для дітей у поблизьких зонах бойових дій). - Заклади освіти (МСП/приватні коледжі, університети): отримують оперативні повноваження, але стикаються з необхідністю терміново адаптувати документообіг і процедури; для великих вишів — шанс формально утримати контингент, для менших — ризик втрати частини конкурсного ресурсу або навпаки — невиправданого притоку абітурієнтів. - Постачальники послуг тестування, ІТ та сервісів: комерційні можливості (держконтракти, дистанційні платформи), але підвищений ризик непрозорих тендерів і фаворитизації. - Державні фінанси: прямого додаткового бюджету «не потребує» за запискою, але формулювання дозволяє перерасподіляти бюджетні видатки та використовувати інші джерела — це створює непрозорість фінансування процесу.
Ризики корупції і зловживань: широка дискреція МОН у встановленні порядку, можливість запровадження додаткових локальних критеріїв (творчі конкурси, фізпідготовка) без відкритих стандартів і публічних процедур; невідрегульовані процедури оскарження рішень можуть стимулювати неформальні впливи. Контракти на тестування/логістику/IT — додаткове поле для корупції, якщо не буде жорсткого публічного контролю.
Коли й як це запрацює: закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування; Кабінет Міністрів та МОН мають підготувати і видати відповідні нормативні акти та накази у тримісячний строк. Тобто оперативні правила вступу і механіка ДПА/звільнення будуть визначені МОН протягом приблизно трьох місяців після опублікування закону.
Чіткий висновок для суспільства з огляду на права людини: мета — зрозуміла і виправдана (безпека під час воєнного стану), але механізм — це тимчасова централізація великої дискреції виконавчої влади поза стандартними законами. Це означає, що хоча доступ до освіти може бути збережений, гарантії рівності, прозорості та оскарження рішень послаблюються. Право на рівний доступ до освіти та на справедливу процедуру має залишатися пріоритетом — тому без додаткових прозорих правил і механізмів контролю ризики зловживань і дискримінації високі.
Поради — що робити вже зараз:
1) Абітурієнтам і батькам: зберігайте всі документи та результати ЗНО/тестувань 2024–2027; робіть електронні та паперові копії; фіксуйте офіційні повідомлення приймальних комісій та МОН (скріншоти, електронні листи, квитанції).
2) Закладам освіти: готуйте прозорі публічні регламенти вступної кампанії, шаблони наказів і протоколів відбору; публікуйте процедури й критерії набірностей; закріпіть внутрішні механізми апеляції й документування рішень.
3) Постачальникам послуг (IT, тестування): вимагайте відкритих тендерів і прозорих контрактів; зберігайте кореспонденцію і докази чесності процедур.
4) Усім зацікавленим: стежте за наказами МОН у тримісячний строк; якщо в порядку прийому з’являться непрозорі критерії або процедурні порушення — звертайтеся до адвоката/юриста, публічно фіксуйте порушення й використовуйтe адміністративні/судові механізми для оскарження. Подача запитів на публічну інформацію (Закон про доступ до ПІ) щодо критеріїв і тендерів — ефективний спосіб контролю.
Підсумок: закон має практичну логіку безпеки, але шкала ризиків для прозорості та рівності вступу — помірна-висока. Якщо держава залишає за собою широкі повноваження, громадський контроль, чіткі публічні процедури і доступні механізми оскарження — обов’язкова умова, щоб мінімізувати шкоду правам вступників.