Що змінює законопроєкт №15218: Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення прав обвинувачуваного у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення

№ 15218 · зареєстровано 04.05.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
НегативнийРейтинг: -60

Коротко про те, що змінюють у Кримінальному процесуальному кодексі щодо приватного обвинувачення — кому це вигідно, які ризики для потерпілих та як діяти вже зараз.

Неприємна новина для потерпілих — і неоднозначна перемога для обвинувачених. Законопроєкт змінює правило, за яким відмова потерпілого від приватного обвинувачення автоматично закриває справу. Тепер, якщо обвинувачений заперечує, справа не закривається й продовжується «в загальному порядку».

Що саме хочуть змінити і навіщо. Існуюча логіка приватного обвинувачення робить процесоїсний вибір — продовжувати чи ні — правом потерпілого. Метою авторів проєкту є захист честі і репутації обвинуваченого: якщо потерпілий відмовився, нібито обвинувачений не може довести свою невинуватість у суді. Проєкт пропонує, що відмова потерпілого більше не буде безумовною підставою для закриття, коли обвинувачений проти — тоді провадження переводять у загальний (публічний) порядок і далі розслідування/обвинувачення триває.

Як це спрацює на практиці. Якщо потерпілий відмовився, але обвинувачений заперечив, слідство не закривається; справа переходить із формату «приватного обвинувачення» у загальний процес (ціннісно це означає, що держава/прокурор чи орган досудового розслідування можуть продовжити переслідування). Виняток для кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, зберігається — тобто в таких справах відмова потерпілого і далі не призводитиме до автоматичного закриття.

  • Вигоди: дає обвинуваченому формальний механізм домагатися судового встановлення істини і, можливо, офіційного спростування звинувачень; може захистити невинну особу від безпідставних публічних тривог про свою репутацію.
  • Ризики і втрати для потерпілих: позбавляє потерпілого фактичного контролю над процесом, підвищує ризик повторної психологічної травми, тиску або залякування; сприяє тому, що потерпалі змушені довше контактувати зі зловмисником у судовому процесі; зростає ймовірність, що потерпілий відмовиться від заяв ще рідше — бо боятиметься ескалації.
  • Наслідки для бізнесу та МСП: приватне обвинувачення у цивільних спорах або щодо майна тепер може бути «перетягнуте» у публічний процес за наполяганням відповідача — це означає додаткові витрати на адвокатів, тривалі процедури і ризики втрати ділової репутації незалежно від волі ініціатора провадження.
  • Ризики корупції та зловживань: можливість використання обвинуваченим права на «заперечення» для шантажу потерпілого, затягування справи, тиску на свідків; підвищене навантаження на слідство і суди може створити політичну/процесуальну «вікно» для корупційних схем (ухвалення рішень про продовження розслідування, погодження обвинувачення тощо).
  • Прямі та непрямі витрати: додаткові судові витрати, витрати сторін на адвокатів, ризики втрати часу і роботи; навантаження на державні органи (розслідування, суди) без прямих бюджетних додаткових видатків лише за рахунок ресурсів системи.
  • Кого торкнеться найперше: потерпілі в приватних справах (особливо у малих спорах, образах, майнових претензіях), обвинувачені, юридичні особи, які можуть опинитися в тривалих судових баталіях, а також органи досудового розслідування і суди.
  • Коли почне працювати: норма набирає чинності з дня, наступного за публікацією закону; на практиці це означає, що вже після оприлюднення суди й слідство зможуть застосовувати новий підхід.

Висновок для суспільства з огляду на права людини. Ідея дати можливість обвинуваченому домогтись судового спростування — зрозуміла і має моральне підґрунтя. Однак у системі приватного обвинувачення головною гарантією є право потерпілого вирішувати, чи вестиме він справу. Запропонована норма суттєво послаблює цю гарантію: вона змушує потерпілого бути «примусовим» учасником процесу всупереч його волі, що створює високі ризики для недопущення повторної шкоди та для свободи волевиявлення потерпілого. З позиції захисту прав людини це — крок у бік посилення державного втручання в приватні конфлікти і послаблення автономії потерпілих. Оскільки виняток для домашнього насильства збережено, це пом’якшує частину ризиків, але не ліквідує основну проблему: безсудовий механізм переведення справи в загальний порядок дає багато лазівок для зловживань.

Поради — що варто робити вже зараз. Якщо ви потерпілий або обвинувачений у приватній справі: збирайте і документуйте всі факти тиску, погроз і пропозицій про домовленість; негайно залучіть адвоката, який вміє працювати з кримінальними та процесуальними ризиками; фіксуйте свої відмови від обвинувачення письмово і засвідчуйте їх (підпис, адвокат, нотаріус) — це може допомогти в подальших спорах; потерпілим варто просити про захисні заходи, якщо є ризик тиску або загроза безпеці; громадянське суспільство і захисники прав людини повинні готувати стандарти інформування потерпілих і механізми протидії тиску. Для бізнесу: оцінюйте ризик перетворення приватних суперечок у тривалі кримінальні процеси та передбачайте процесуальні «план Б» з адвокатами.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 07.05.2026Надано для ознайомлення
  • 06.05.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 04.05.2026Передано на розгляд керівництву
  • 04.05.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот