Коротко і по-емоційному: здається, держава хоче зробити українську антидопінгову систему «більш європейською» — швидко імплементувати нові міжнародні стандарти, формалізувати процеси і заплатити тим, хто розглядає справи. Але ці зміни мають свою ціну і свої ризики.
Що саме хочуть змінити і навіщо:
1) Узгодити термінологію із WADA — багато визначень (Кодекс, Заборонений список, стандарти) тепер «в їх поточній редакції», тобто автоматично посилюють прив’язку до майбутніх змін ВАДА (особливо Кодексу 2027 року). Це роблять, щоб Україна не відставала від міжнародних вимог і зберегла право на участь у міжнародних заходах.
2) Вилучають з частини ряду норм слово «розслідувань» і формально виділяють «Міжнародний стандарт з тестування» — практично це означає розмежування повноважень: фокус на відборі проб і тестуванні, а не на розслідуваннях у тих самих підрозділах.
3) Назва НАДЦ змінюється на «Національний антидопінговий центр України» — щоб уникнути плутанини з аналогічними установами інших країн.
4) Обов’язкова наявність пунктів допінг-контролю, що відповідають міжнародному стандарту, на офіційних заходах із Єдиного календаря. Тобто організатори відповідальних заходів повинні забезпечувати облаштовані пункти для відбору і зберігання проб.
5) Жорсткіші критерії щодо того, хто може здійснювати допінг-контроль: мінімальний вік 18 років, відсутність невідтермінованої судимості за умисні злочини, не повинні бути відсторонені за порушення антидопінгових правил, відсутність реального/потенційного конфлікту інтересів.
6) Нормування повноважень Номінаційного комітету та Наглядової ради (включно з можливістю припиняти повноваження членів), запровадження обов’язку декларування конфлікту інтересів і зобов'язання зберігати персональні дані.
7) Створення правових підстав для виплати винагород членам Дисциплінарної та Апеляційної комісій і Комітету з терапевтичного використання через цивільно-правові договори (умови затверджує КМУ). Це має підвищити мотивацію і залучити професіоналів.
8) НАДЦ отримує формальну можливість утворювати допоміжні дорадчі групи та розробляти внутрішні документи системи управління (політики, інструкції тощо).
9) Строки запровадження: більшість норм набирає чинності одразу після опублікування; низка норм (наприклад, ті, що прив’язані до нових стандартів і винагород) — з 1 січня 2027 року. Кабмін має видати підзаконні акти протягом 3 місяців.
- Вигоди: приведення закону у відповідність до WADA (збереження міжнародного статусу спортсменів і можливість приймати заходи), підвищення професіоналізму органів через оплату, чіткіші критерії для офіцерів тестування, краща внутрішня регламентація (політики, інструкції) і менша плутанина з назвою органу.
- Ризики: «в поточній редакції» стандарти ВАДА автоматично імплементуються в країні — це зручно, але зменшує парламентський контроль і може швидко нав’язати нові витрати або обмеження; можливість політизації і «вибіркового» припинення повноважень членів комісій через концентрацію повноважень у Наглядової ради/Номінаційного комітету; цивільно-правові договори можуть створити гнучкість, але й можливості для непрозорих виплат.
- Втрати/видатки: додаткові поточні видатки на винагороди членам комісій — ймовірно декілька мільйонів гривень на рік централізовано; для організаторів заходів — тисячі гривень на забезпечення одного пункту допінг-контролю (обладнання, логістика, оплата офіцерів), що тягне більші витрати для малих федерацій і локальних змагань.
Кого це вдарить / кого зачепить: спортсмени (підвищиться ризик тестування, треба бути готовим до нових вимог щодо місцезнаходження), федерації та організатори заходів (додаткові організаційні та фінансові зобов’язання), члени допоміжних органів (отримають плату, але працюватимуть за цивільними договорами), сам НАДЦ (більше функцій, потреба в інструкціях і ресурсах).
Корупційні ризики та зловживання: ризик необґрунтованих цивільних договорів і непрозорих виплат; ризик використання механізмів призначення/припинення повноважень для політичного впливу на склад дисциплінарних органів; ризик, що «поточна редакція» міжнародних стандартів стане інструментом для швидких змін правил без належної публічної дискусії.
Коли і як це запрацює на практиці: після підпису/опублікування більшість норм діятимуть негайно; ключові зміни, що прив’язані до WADA та виплат, набирають чинності з 1 січня 2027 року. Упродовж 3 місяців Кабмін має видати акти про оплату і положення, без яких ряд норм буде декларативним — отже реальна імплементація залежить від швидкості підготовки підзаконних актів і бюджетних розпоряджень.
Висновок — добре це чи погано? Це «зважено-позитивний» крок: у цілому — необхідне приведення до міжнародних стандартів і стимул до професіоналізації системи. Однак вигоди приходять з додатковими витратами і суттєвими ризиками прозорості й незалежності, якщо не зафіксувати чіткі механізми контролю і публічності виплат та призначень. Тому сам по собі закон має потенціал бути корисним, але реалізація може його знівелювати.
Поради — що робити вже зараз:
- Спортсменам і тренерам: перевірте свої процедури «whereabouts», підготуйте документи, навчіться відтворювати можливі запити на тестування; сплануйте додаткові витрати на поїздки/логістику у 2027 році.
- Федераціям та організаторам заходів: закладіть у бюджети витрати на облаштування пунктів допінг-контролю; погодьте з НАДЦ умови співпраці; вимагайте від Кабміну і НАДЦ чітких стандартів щодо обладнання і затрат.
- Малі клуби/МСБ у спорті: оцініть ризик того, що організація змагань стане дорожчою; подумайте про кооперацію з місцевими спортивними органами або співфінансування.
- Громадським організаціям і журналістам: домагайтеся прозорого оприлюднення умов і розмірів винагород членам комісій, публічних тендерів на послуги, та прозорих процедур припинення повноважень.
- Верховній Раді / комітету: під час доопрацювання у другому читанні наполягати на нормі про публічність договорів, чітких конфліктів інтересів, обмеженнях на строкові цивільні договори і обґрунтуванні витрат.
І ще раз простим кроком: перевірте свої внутрішні процедури, запасні бюджети і комунікацію з НАДЦ — зміни будуть відчутні вже в 2027 році.