Це — масштабний крок, який може реально підвищити доходи найменш захищених, але одночасно створить велике навантаження на бюджети.
Що саме пропонують і навіщо. Депутати пропонують поетапно підвищити у 2026 році прожитковий мінімум: для однієї особи — з 1 січня 3209 грн, з 1 квітня 4330 грн, з 1 липня 6321 грн і з 1 жовтня 9992 грн; аналогічні кроки для дітей, працездатних та непрацездатних осіб. Останній розділ проєкту зобов'язує Кабмін невідкладно внести зміни до бюджету і забезпечити джерела фінансування. У пояснювальній записці оцінено додаткові потреби близько 118,2 млрд грн.
Чому це роблять. Офіційним мотивом є корекція «занижених» раніше показників прожиткового мінімуму щодо фактичних потреб (конституційний аргумент про захист мінімальних соціальних прав) та підвищення соціального захисту найбідніших. Також ініціатива має стимулювати внутрішній попит.
- Вигоди: підвищення доходів отримувачів соцвиплат і пенсій; швидкий удар по бідності серед вразливих груп; підвищення купівельної спроможності малозабезпечених.
- Ризики: значне навантаження на державний та місцеві бюджети (~118 млрд грн за оцінкою), ризик дефіциту або запізнень у виплатах, інфляційний тиск, необхідність перегляду бюджету та потенційна корупційна спокуса при перерозподілі коштів і використанні «грантів»/допомоги.
- Втрати/негативні ефекти: для МСП — тиск на зарплатну та собівартісну частини, можливі підвищення цін або скорочення працівників; для великих компаній — зростання витрат на працю та внески (залежно від прив'язки виплат до прожиткового мінімуму); для громадян — частина виграшу може «з'їстися» інфляцією або затримками в перерахунку.
Короткий висновок. Ініціатива соціально обґрунтована й позитивна за ціллю — швидко підвищити захист найуразливіших. Але без чітко визначених, реальних джерел фінансування та заходів щодо стримування інфляції це рішення несе високі фіскальні ризики і може створити проблеми для місцевих бюджетів та малого бізнесу. Тобто — добре з погляду соціальної політики, ризиковано з точки зору фінансів і адміністрування.
Що робити вже зараз. Громадянам і отримувачам виплат: перевірити, які саме виплати прив'язані до прожиткового мінімуму, звернутися до органів соцзахисту або Пенсійного фонду щодо перерахунку та документів. Працівникам — уточнити в роботодавця, чи планують перерахунок зарплат; найманим працівникам і ФОП — переглянути домовленості про оплату праці. МСП — зробити сценарії бюджету на 2026 з урахуванням зростання витрат, порадитися з бухгалтером і підготувати комунікацію з клієнтами. Великому бізнесу — оновити прогнози витрат і податкового навантаження, підготувати кадрові плани. Акторам влади та журналістам — вимагати публічної дорожньої карти джерел фінансування і прозорого моніторингу витрат.