Цей законопроєкт спрямований на вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та на забезпечення захисту національного товаровиробника. Він створює нову роль Торговельного представника України та розширює можливості регулювання імпорту, включно з антидемпінговими та антисубсидиційними розслідуваннями, а також представництво України в рамках СОТ та міжнародних договорів. Нижче простими словами пояснюємо, як це вплине на громадян, МСП та великі компанії, які витрати очікувати та що варто зробити зараз.
Головна ідея законопроєкту — підвищити інституційну спроможність держави у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності та захисті національних інтересів. Зміни торкаються багатьох законів, насамперед закону про зовнішньоекономічну діяльність та законів про захист національного товарoвиробника від демпінгового та субсидованого імпорту. Зокрема вводиться компетенція Торговельного представника України координувати оперативне регулювання ЗЕД, антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування, а також представництво України у справах СОТ та інших міжнародних договірних механізмів.
У тексті також детально прописані механізми додаткових заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, умови застосування ліцензування імпорту, використання єдиного вікна для оформлення ліцензій та випуску товарів, а також вимоги до публічності та конфіденційності інформації, збереження балансу між державними інтересами та правами заінтересованих сторін.
Незважаючи на впевнені декларації про відсутність додаткових витрат із державного бюджету, реальність для бізнесу може виглядати інакше: зросте кількість формальних вимог, зокрема щодо ліцензування, депозитів та документарних процедур. Це означає більшу адміністративну навантаженість для імпортерів, експортерів та виробників, але й більш чітке та послідовне регулювання національних інтересів у зовнішній торгівлі.
- Громадяни: можливе зростання вартості імпортних товарів через ліцензії, контрзаходи та можливе запровадження додаткових регуляторних вимог; потенційно зросте стабільність постачання та захист внутрішнього виробника.
- МСП та середній бізнес: збільшиться бюрократична навантаженість та витрати на відповідність, але зможуть скоріше отримати захист від недобросовісної конкуренції та регуляторного тиску імпортерів.
- Великі компанії та експортні гравці: з’являються нові інструменти для участі у розслідуваннях, можливості застосовувати зобов’язання та компенсаційні заходи, а також для представництва інтересів України в СОТ.
Ключові моменти стосуються того, що Торговельний представник України отримає координуючу роль у внутрішньому регулюванні ЗЕД, а також у проведенні антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань. Також запроваджуються нові підрозділи та процеси для захисту права України в міжнародних торговельних спорах та під час вирішення спорів у СОТ та договорах.
Закон вводить нові механізми захисту національних інтересів в рамках зовнішньоекономічної діяльності, зокрема за межами України. Це може означати: можливість запровадження додаткових заходів регулювання імпорту, квотування, ліцензування, реєстрацію контрактів та використання єдиного вікна для імпортних операцій, що позначиться на ланцюжках постачання.
Ризики корупційних зловживань зростають там, де збільшується дискреція підлеглих органів та обсяг регуляторних рішень. Закон містить норми щодо публічності та конфіденційності інформації, але ефективність їх реалізації залежить від практики виконання та контролю з боку державних органів, а також від прозорості процедура та доступності інформації заінтересованим сторонам.
Прямі витрати для бізнесу можуть зростати через депозити, ліцензії та витрати на дотримання нових вимог. Непрямі витрати включають вартість часу та ресурсів на відповідність, аудити й можливі адаптації в ланцюгах постачання. Однак очікуваним наслідком є посилення захисту національного виробника від неконкурентних практик, зменшення ризиків від несправедливої конкуренції та більш передбачувані умови на світових ринках.
Наслідки точніше будуть залежати від конкретних регуляторних актів, які Кабінет Міністрів уведе у відповідність із цим законом. Важливо стежити за оприлюдненням акта Кабінету Міністрів щодо призначення торговельного представника та порядку застосування додаткових заходів регулювання, а також за правилами СОТ та міжнародних договорів, які регулюють ці процеси.
Кого це зачіпає: громадян, імпортерів та експортерів, українських виробників та споживчі ринки; органи державної влади та відповідні комісії. Норму набирає чинності з дня публікації та потребує подальшого узгодження та адаптації нормативних актів Кабінету Міністрів України.
Що робити зараз? поради тут прості: проконсультуватися з юридичним експертом щодо імпортних операцій, контрактів та можливих зобов’язань; підготуватися до змін у процесах ліцензування та реєстрації контрактів; моніторити публічні законодавчі документи та регуляторні акти, які набувають чинності одночасно з цим законом; планувати взаємодію з Торговельним представником та заінтересованими сторонами під час змін у розслідуваннях та процедурах.
А якщо вам потрібно знайти більше конкретики, звертайтесь до професійних консультацій, щоб адаптувати бізнес-процеси під нові регуляторні вимоги, а також перегляньте наявні анкети та опитування, адже це дозволить швидко з’ясувати, які позиції має ваша компанія чи індивідуальна ситуація.