Законопроєкт про внесення змін до Кодексу України про надра спрямований на зручніше та більш прогнозоване використання надр у умовах воєнного стану та після його закінчення. Він також вводить механізми захисту від непередбачуваних змін у законодавстві щодо стратегічних та критичних копалин. У простих словах це про те, щоб інвестори могли планувати розвиток бізнесу, а громадяни — відчувати стабільні заходи у сфері енергетики та ресурсів. Разом з тим зміни потребують уважного моніторингу за прозорістю торгів та недопущення зловживань.
Нижче зручна навігація, як ці положення вплинуть на різні групи: громадян, МСП та великі компанії, а також які ризики та витрати може принести новий режим.
- Вигоди для громадян: підвищена стабільність постачання корисних копалин та енергоносіїв завдяки автоматичному продовженню дії спеціальних дозволів під час дії воєнного стану; зменшення ризиків перебоїв у життєво важливих секторах економіки та енергетики. Також очікується більш передбачуване регулювання переходів між дозволами, що зменшує часові та юридичні ризики для суспільних проєктів.
- Втрати для громадян: можливі зниження темп регуляторного покарання або зменшення гнучкості регуляторних вимог у випадках, коли потрібен більш жорсткий контроль за довкіллям та безпекою. Частина норм про мінімальну конкуренцію на аукціонах може викликати занепокоєння щодо прозорості та конкуренції. Також кошти на адаптацію до нових процедур лягають на бізнес та державні органи.
- Вигоди/втрати для МСП та великого бізнесу: більша прогнозованість умов використання надр, зручніші та швидші маршрути продовження дозволів для ділянок стратегічного та критичного значення, зменшення частоти перегляду через зміни у законодавстві. Однак проходження аукціонів за наявності одного учасника може зменшити конкуренцію та потенційно вплинути на вартість дозволів; додатково можуть з’явитися витрати на переходи до нових процедур та використання електронних систем.
- Ризики корупції та зловживань: ключовий ризик — можливість однобічного результату аукціону при наявності лише одного учасника та автоматичне продовження дії дозволів без окремого рішення дозвільного органу. Також зміни потребують посилених заходів прозорості: відкриті реєстри, публічний моніторинг та можливість громадського контролю за процедурами торгів та продовжень.
- Прямі витрати: для заявників — сплата 100% від початкової ціни продажу при отриманні дозволу на видобування без конкурсу; витрати на використання електронних систем подачі заяв та ведення документації через портали. Також варто враховувати витрати на адаптацію бізнес-процесів до нових вимог переведення договорів та угод у відповідність до законодавчих змін.
- Непрямі витрати: змінна динаміка регуляторного середовища може впливати на ціни на ринку надр, інвестиційні рішення та податкові надходження до бюджету. Також з’являються потреби у підвищенні контролю та аудиту з боку держави та громадськості.
- Очікувані наслідки: посилення правових гарантій для стратегічних та критичних ділянок надр, зменшення невизначеності для інвесторів, підвищення сталості надрокоперування та потенційне збільшення податкових надходжень за рахунок стабільності регуляторного режиму. Також запроваджуються нові правила щодо процедур аукціонів та переходів.
- Кого зачіпає: власники та користувачі спеціальних дозволів на надра, інвестори у ділянках стратегічного та критичного значення, а також дозвільні органи та регулятори, що відповідають за регулювання надрокористування. Особливу увагу варто звернути на переходи та нюанси щодо виконання угод про умови користування надрами й розподіл продукції.
- Коли й як норма набуває чинності: Закон набирає чинності з дня його опублікування. Деякі положення, зокрема щодо автоматичного продовження строків та переходових положень, застосовуватимуться за датами, зазначеними в тексті закону та окремих постановах. Протягом трьох місяців уряд повинен вивести нормативно-правові акти у відповідність, а дозвільні органи — оновити реєстри та портали.
Висновок: запропоновані зміни можуть значно посилити стабільність надрокористування та привабливість Україні як надійного партнера для інвестицій у галузі корисних копалин. Водночас вони вимагають посилення прозорості, контролю та ефективного державного нагляду, щоб запобігти зловживанням та забезпечити достатній захист довкілля та громадського інтересу.
Рекомендації зараз: громадянам та бізнесу слід активізувати моніторинг публічних реєстрів та відповідних документів, долучитися до громадських обговорень та консультацій з приводу нормативних актів, які забезпечать реалізацію закону. Для компаній важливо переглянути свої плани відповідно до нових умов, адаптувати системи подачі документів через електронні портали та підготуватися до можливих змін у ціноутворенні та процедурах аукціонів. І, нарешті, не забувайте — після оцінки змін у законодавстві, завжди корисно мати на увазі персональні контакти та можливості для діалогу з відповідними державними органами.