Проєкт Постанови Верховної Ради України «Про заходи зі вшанування пам’яті Симона Петлюри» має амбітну мету урочисто відзначити 100-річчя трагічної загибелі видатного діяча. Він не створює нових обов’язків для громадян, але окреслює масштабні заходи на державному та місцевому рівнях, спрямовані на вшанування внеску Петлюри в державотворення, культуру і військову традицію. І хоча це переважно культурно-політична ініціатива, вона тісно пов’язана з бюджетними витратами, промоційними програмами, архітектурними конкурсами та просвітницькими проектами.
У нових положеннях прописано утворення організаційного комітету, план заходів на 2026 рік, конкретні ініціативи (медійні та освітні програми, експозиції, монети та марки, реконструкція площ, монументальні роботи) і фінансування з державного та місцевих бюджетів. Вплив на суспільство може бути багатогранним: з одного боку, це підвищення освітнього та культурного рівня, з іншого — вимагатиме ефективного використання коштів та прозорих закупівель.
- Вигоди для громадян та МСП: підвищення національної пам’яті та культури, розширення туризму в містах-асоціаціях із Петлюрою (Київ, Полтава та інші згадані місця), зростання попиту на послуги МСП у дизайні, будівництві, медіа, друці та просвітницьких проектах. Це створює можливості для малих та середніх підприємств брати участь у тендерах на реконструкцію площ, виготовлення меморіальних об’єктів, організацію подій та виробництво сувенірної продукції.
- Втрати та витрати: фінансування заходів планується з бюджету 2026 року та місцевих бюджетів. Це означає прямі витрати держави та громад, можливу конкуренцію за кошти з інших програм, потребу координації між відомствами та відповідальними органами, а також витрати на виготовлення монет, марок та цифровізацію бібліотечних фондів.
- Ризики корупції та зловживань: як і будь-яке масштабне фінансування культурних і урядових ініціатив, існують ризики непрозорих закупівель, відхилень від встановлених процедур або завищення вартості робіт. Необхідні чесні конкурси, публічний моніторинг та обґрунтовані тендерні процедури, відкриті архітектурні конкурси та незалежні експертизи.
- Прямі та непрямі витрати: прямі витрати — кошти з держбюджету, видатки місцевих бюджетів, витрати на пам’ятники, проєкти реконструкції площ, друк промо-матеріалів та архітектурні конкурси. Непрямі витрати можуть включати підвищення туристичного потоку, розвиток інфраструктури, зростання попиту на освітні та культурні послуги, а також іміджевий ефект для країни.
- Очікувані наслідки: зміцнення національної єдності, посилення культурної дипломатії, розширення освітніх програм та популяризація історії серед молоді; потенційний стимул для інвестицій в міста-лідери пам’ятних подій та розвиток відповідної інфраструктури.
- Кого зачіпає і коли набирає чинності: охоплює громадян, навчальні та культурні установи, місцеві та регіональні органи влади, бізнес-сегменти, пов’язані з туризмом, будівництвом, медіа та друком. Набирає чинності з дня прийняття, а в травні 2026 року заплановано урочисті заходи; організаційний комітет має бути утворений протягом місяця з дня прийняття, після чого розробляється план заходів та фінансування.
У резюме: проєкт має позитивний суспільний вплив за умови прозорого управління коштами та чесного використання процедур закупівель. Він може дати відчутні вигоди для громадян і малого/середнього бізнесу, але потребує ретельного антикорупційного контролю та чіткого бюджетного планування.
Однозначний висновок: підтримати проєкт варто, але максимально вимагати прозорість у budgeting, тендерах та реалізації кожного заходу. Поради: уважно стежити за законодавчим ходом, підготувати пропозиції для участі МСП у тендерах на реконструкцію та промо-активності, вже зараз формувати команди та партнерства для можливих контрактів у сфері дизайну, архітектури, медіа і туризму. Громадянам — активно долучитися до освітніх та культурних заходів; бізнесу — аналізувати тендерні можливості та готуватися до участі; юристам — моніторити відповідність процедур стандартам прозорості та законності.