Законопроєкт України «Про внесення зміни до статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”» має на меті підвищити ефективність центрів рекрутингу Збройних Сил і розширити коло органів, які ведуть ЄДР. У разі прийняття зміни до статті 5 після сьогоднішнього дня до Реєстру будуть залучені центри рекрутингу ЗС, що теоретично має пришвидшити та спростити рекрутинг громадян на контрактну службу.
Що це означає на практиці? По суті, змінюваний текст після слів «територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» додає «центри рекрутингу Збройних Сил» як органи ведення Реєстру. Таке розширення має зробити процес набору на контрактну службу більш доступним та адресованим, дозволяючи центрам рекрутингу безпосередньо працювати з базами призовників, військовозобов’язаних та резервістів для більш ефективного доукомплектування підрозділів.
- Вигоди для громадян: збільшена прозорість та доступність рекрутингу на контрактну службу, можливість оперативно отримати інформацію та консультації від центрів рекрутингу, більш персоналізований підхід до вибору служби.
- Втрати та ризики для громадян: розширення доступу до персональних даних у Реєстрі та суміжних базах; потреба у посиленні захисту даних та запобіганні тиску з боку рекрутингових структур.
- Вигоди для МСП та великого бізнесу: полегшення підбору контрактників та швидша адаптація до потреб військових підрозділів, потенційне зменшення часу простою через координацію між рекрутинговими центрами та роботодавцями.
- Прямі витрати та фінансові наслідки: документ стверджує відсутність додаткових витрат з бюджету, але можуть виникнути витрати на адаптацію внутрішніх процедур, навчання персоналу та оновлення внутріх документів щодо обробки даних.
- Очікувані наслідки та строки: норми набирають чинності з дня наступного за публікацією, а уряд у тримісячний строк має привести свої акти у відповідність із змінами; це може затягнути впровадження на практиці, залежно від того, як швидко actes регуляторні будуть адаптовані.
У контексті запобігання дискримінації та корупції законопроєкт позиціонується як нейтральний з погляду прав людини та етики, однак на практиці розширення доступу до баз даних потребує належного контролю за витоками інформації, чітких регламентів використання даних та суворого дотримання прав громадян. Для громадян та бізнесу важливо моніторити відповідність новим нормам та оперативно реагувати на будь-які зміни у регуляторних актах.