Цей законопроєкт ставить соціальне питання житла внутрішньо переміщених осіб у центр уваги під час дії воєнного стану та після нього. Він обіцяє стабільність проживання для ВПО у місцях тимчасового проживання та уточнює порядок оплати комунальних послуг, тарифікацію та облік споживання. Разом із цим документ роз’яснює обов’язки держави, органів місцевого самоврядування та приватних власників майна, яке використовується для компактного поселення.
Найголовніше нововведення — заборона виселення внутрішньо переміщених осіб з місць тимчасового проживання в період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування (за умови сплати вартості комунальних послуг за відповідними тарифами). Також запроваджуються правила щодо оплати житлово-комунальних послуг у місцях компактного поселення, можливість безоплатного тимчасового проживання з боку держави за певних умов й обов’язкова підтримка з боку держави та місцевих органів у доступі до інших соціальних послуг.
- Вигоди для громадян — внутрішньо переміщених осіб — право на стабільне проживання в місцях тимчасового проживання під час дії воєнного стану, можливість безоплатного тимчасового проживання протягом визначеного періоду, доступ до соціальних та адміністративних послуг на місці проживання, а також гарантії щодо реалізації прав і свобод через Єдину базу даних.
- Вигоди для громадян — інші категорії — забезпечується право на отримання комунальних послуг за тарифами, що діють для населення, у місцях компактного поселення, а також інформаційна підтримка з боку владних структур у вирішенні житлових потреб.
- Втрати/обмеження для МСП та великого бізнесу — приватні власники майна, яке використовується для компактного поселення, змушені дотримуватися тарифів для населення, організовувати облік споживання та не виселяти ВПО, що може знижувати можливість отримання доходу від супроводжуваних об’єктів та вимагає додаткових витрат на адміністрування та інфраструктуру.
- Ризики корупції та зловживань — зростає ризик маніпуляцій із довідками, некоректного обліку споживання або неправомірних преференцій; потребують посилених механізмів контролю, прозорих процедур та відкритої взаємодії з громадськими організаціями.
- Прямі витрати — витрати бюджету на забезпечення безоплатного чи зниженооплатного проживання у МТП, адміністрування системи, ведення Єдиної інформаційної бази даних та контроль за дотриманням вимог закону.
- Непрямі витрати — вплив на динаміку ринку житла та працевлаштування в громадах, потреба в модернізації інфраструктури та систем обліку, що може призвести до додаткових витрат для місцевих бюджетів та приватних балансоутримувачів.
- Очікувані наслідки — зміцнення соціального захисту ВПО, підвищення доступності житла та підтримка інтеграції у громади; посилення взаємодії між владою, приватним сектором та неурядовими структурами для забезпечення прав ВПО.
- Кого зачіпає — ВПО та їхні сім’ї, власників майна для компактного поселення, постачальників комунальних послуг, місцеві громади та бізнес-партнерів, які надають послуги проживання.
- Коли набирає чинності — закон набирає чинності через місяць після опублікування; окремі положення щодо безоплатного проживання діють під час дії воєнного стану та шість місяців після його припинення або скасування; зміни, що стосуються урядових дій, набирають чинності відповідно до прийняття підзаконних актів.
- Що робити зараз — слідкуйте за публікацією підзаконних актів, готуйте документи для реєстрації ВПО та взаємодії з місцевими соціальними службами, перевіряйте, чи ваш об’єкт входить до переліку МТП, узгоджуйте тарифи та умови з постачальниками, підтримуйте діалог із громадськими організаціями.
- Заклик до дій — переглянути анкети, знайти свою даму, забронювати зустріч.
Загалом проєкт спрямований на посилення захисту прав ВПО та спрощення доступу до житла та житлово-комунальних послуг у кризовий період. Проте він потребує однакової уваги з боку влади, бізнесу та громадських організацій, адже реалії виконання вимог та фінансування можуть визначати реальний вплив на повсякденне життя людей та діяльність бізнесу.