Що змінює законопроєкт №16210-1: Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення оборонних заходів під час дії правового режиму воєнного стану з урахуванням майнових прав громадян

№ 16210-1 · зареєстровано 10.11.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +20

Коротко про нові правила розміщення радіоелектронних засобів на приватній землі під час воєнного стану: що дає власникам, які ризики для житла, бізнесу та як захистити свої права.

Для кого цей законопроєкт

Коротко за темами — щоб зрозуміти, чи стосується саме вас, і стежити далі.

Коротко і прямо: держава пропонує легалізувати розміщення засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та радіоелектронної розвідки (РЕР) на земельних ділянках і спорудах приватних осіб під час воєнного стану — але на умовах «зі згоди» та «договірно» з щомісячними виплатами. Це виглядає як компроміс між потребами оборони й правом власності, але має важливі підводні камені.

Що саме хочуть змінити і навіщо: у законопроєкті закріплюють право ЗСУ та сил оборони розміщувати РЕБ/РЕР на землях будь-якого цільового призначення (включно з житловою та громадською забудовою) за наявності згоди власника/користувача і на договірних засадах. Передбачено щомісячні виплати за користування та відшкодування комунальних витрат і документально підтверджених збитків. Тимчасове розміщення не вимагає зміни цільового призначення ділянки або її віднесення до земель оборони. Також встановлюється обов’язок сприяти доступу представникам сил оборони. Кабмін отримує місяць на затвердження порядку компенсацій, укладання договорів і повідомлення військової адміністрації.

  • Вигоди: формалізація механізму (згода + договір) підвищує правову визначеність у порівнянні зі сценаріями беззгідного зайняття; передбачено плату й щомісячні відшкодування, можливість компенсувати документальні витрати та демонтаж після завершення використання; державний бюджет покриватиме витрати на оборону.
  • Основні ризики для громадян і житла: «згода» може бути номінальною під тиском (через військові адміністрації чи інші важелі); формулювання «зобов’язані сприяти доступу» створює фактичний примус; відсутні чіткі гарантії швидкого незалежного судового контролю, участі адвоката чи процедур для невідкладних випадків; порядок відшкодування і критерії «збитків» делеговано Кабміну — ризик затримок або недостатніх виплат; розміщення обладнання поруч із житлом несе ризики безпеки, приватності (перешкоди зв’язку, впливи на здоров’я — питань про моніторинг немає).
  • Наслідки для МСП і великого бізнесу: склади, офіси, виробництва можуть опинитися під обладнанням, що перешкоджає роботі, створює ризики порушення логістики, конфіденційності й безпеки процесів; укладення договорів з військовими може вимагати змін у договірних відносинах із орендарями/контрагентами.
  • Ризики корупції та зловживань: відкритий простір для непрозорого вибору площадок, непрозорого встановлення розміру компенсації та строків; можливі домовленості «поза конкурсом» або преференції окремим власникам; делегування Кабміну широких повноважень у короткі строки підвищує ризик непродуманих регламентів і зловживань.
  • Прямі й непрямі витрати: держава — щомісячні виплати, відновлення ділянок і демонтаж; власники — короткострокові незручності, можливі простої бізнесу; непрямих витрат для бізнесу — втрата доходу, збільшення страхових ризиків, додаткові витрати на технічну адаптацію.
  • Кого це торкнеться: власники приватних будинків і земель, орендодавці, орендарі (МСП), великі власники інфраструктурних площ, користувачі комунальних послуг, мешканці прилеглих територій.
  • Коли і як запрацює на практиці: закон набирає чинності наступного дня після опублікування; Кабмін має 1 місяць на порядок виплат і договорів — отже правила запрацюють швидко; на практиці механізм залежатиме від інструкцій Кабміну і від тиску місцевих військових адміністрацій.

Узагальнений висновок з погляду прав людини: вимога згоди і договірного підходу — крок у бік захисту права власності та непорушності житла (ст. 30 КУ, ст. 8 ЄКПЛ) у порівнянні з моделлю беззгідного зайняття. Але проєкт залишає значні лазівки: обов’язок «сприяти доступу», делегування ключових гарантій Кабінету Міністрів, відсутність швидкого судового контролю чи інституту незалежного вирішення спорів, ризики тиску і затримок з відшкодуванням — усе це означає, що безсудовий тиск на власників і надалі можливий. Отже, закон покращує ситуацію формально, але не вилучає основних ризиків для недоторканності житла й приватної власності.

Що робити вже зараз (практичні поради): оформіть письмово всі права на землю і будівлі; задокументуйте стан ділянки/споруди (фото, відео, експертизи); зберігайте копії всіх договорів оренди й прав власності; за можливості погоджуйте письмові умови договорів із чіткими формулами компенсації, строками виплат, гарантіями відновлення і механізмом вирішення спорів; вимагайте протоколювання будь‑яких звернень від військових адміністрацій; перед укладанням договору — консультуйтеся з адвокатом і фіксуйте всі документальні витрати; готуйтеся звертатися до адміністративного/цивільного суду за захистом прав у разі затримки виплат або зловживань.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 12.11.2026Надано висновок Комітету про відхилення
  • 12.11.2026Надано для ознайомлення
  • 11.11.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 10.11.2026Передано на розгляд керівництву
  • 10.11.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот