Це визнання і ще кілька головних змін — але з підводними каменями.
Коротко: проєкт закону вводить окремий юридичний статус «доброволець Сил безпеки і оборони України» для людей, які вже мають статус учасника бойових дій та додатково відповідають одному з чітко виписаних критеріїв добровільного вступу або участі (вступили на службу без повістки, діяли у добровольчих формуваннях у районах АТО/ООС, або брали участь у заходах оборони у взаємодії з підрозділами влади в період 24.02–25.03.2022). Кабмін отримає повноваження встановити порядок надання цього статусу.
Що держава пропонує цим особам: почесну відзнаку, додаткову оплачувану відпустку 7 календарних днів на рік, безоплатний доступ до державних та комунальних спортивних і культурних закладів, а також пріоритет при визначенні переможця конкурсу на державну службу у випадку однакових балів кандидатів.
- Вигоди для громадян/добровольців: офіційне державне визнання, психологічна та символічна підтримка, додаткові соціальні бенефіти (відпустка, доступ до закладів), конкурентна перевага при рівних конкурсних результатах на держслужбу.
- Вплив на МСП: прямий додатковий тягар — якщо працівник приватного підприємства має цей статус, роботодавець фактично зобов’язаний надати 7 днів оплачуваної відпустки щорічно; дрібний бізнес відчує це сильніше (організаційні складнощі, тимчасова втрата робочого часу, витрати на оплату праці).
- Вплив на великий бізнес: менше критично, але при великій кількості працівників-волонтерів можливі значні кумулятивні витрати на оплату праці і планування відпусток; іміджевий ефект позитивний.
- Бюджетні витрати і непрямі витрати: додаткові видатки для держсектора (оплата праці, безоплатні послуги у муніципальних закладах, адміністративне впровадження відзнаки та реєстрів), а також витрати місцевих бюджетів на забезпечення безоплатного доступу до культурно-спортивних об’єктів.
- Ризики корупції та зловживань: ризик фальсифікацій у наданні статусу через широкі дискреційні повноваження уповноважених органів і порядок, що встановлює Кабмін; можливість зловживань при застосуванні пріоритету на конкурсах (непрозорі списки, політичні чи родинні преференції); ризики «накручування» списків для отримання матеріальних чи нематеріальних вигод.
- Хто постраждає/виграє: виграють справжні добровольці (визнання, послаблення адміністративних бар’єрів на держслужбі), втрачають — деякі приватні роботодавці та місцеві бюджети; ризики — держава (через додаткові видатки) та суспільна довіра, якщо процедура буде непрозорою.
- Коли почне працювати: норми набирають чинності з дня, наступного за опублікуванням, але Кабмін матиме до 3 місяців на встановлення порядку — отже, реальна процедура і виплати можуть стартувати з відтермінуванням і потребуватимуть додаткового часу на впровадження.
Висновок: ініціатива загалом позитивна — вона формально визнає внесок добровольців і дає конкретні бенефіти. Однак користь буде обмежена, якщо процедура надання статусу та контроль за її дотриманням будуть непрозорими. Без жорстких процедур верифікації і публічних реєстрів існує реальна загроза зловживань і «політичного» використання переваг.
Що робити вже зараз: добровольцям — підготувати і систематизувати документи, що підтверджують участь (службові записи, свідчення, рішення підрозділів), звернутися до уповноважених органів відразу після опублікування порядку; приватним роботодавцям — оновити кадрові політики, передбачити механізм погодження відпусток та планування заміни працівників; органам місцевої влади та закладам культури/спорту — підготувати бюджетні оцінки і механізм обліку безоплатних відвідувань; громадським організаціям і антикорупційним ініціативам — вимагати публічних критеріїв, електронного реєстру наданих статусів та адміністративної відповідальності за фальсифікацію.