Житло для переселенців — добра мета, але питання: якою ціною?
Проєкт закону пропонує дозволити у 2026 році (як виняток із Бюджетного кодексу) місцевим радам і військовим адміністраціям спрямовувати вільні залишки коштів місцевих бюджетів і залишки бюджету розвитку (станом на кінець 2025 року) на будівництво або придбання житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) або надання їм пільгових кредитів. Ініціатива апелює до нагальної потреби забезпечити житлом людей, які втратили домівки через війну, і опирається на позитивний досвід окремих обласних програм.
Що саме змінюється і як це працює на практиці:
— Це виняткова норма лише для коштів, що утворилися на кінець 2025 року; рішення про спрямування коштів ухвалює місцева рада або військова адміністрація.
— Використання коштів позицією законопроєкту є добровільним для громади (не є обов’язковою перерозподілом).
— Проєкт не деталізує механізми відбору отримувачів, критерії кредитування, гарантії повернення коштів чи антикорупційні запобіжники.
- Вигоди: пришвидшення доступу ВПО до житла; можливість створення місцевих відновлюваних кредитних фондів (поки повертається тіло кредиту + відсотки); опора на місцевий менеджмент і швидке прийняття рішень; стимул для місцевого будівництва й зайнятості.
- Ризики і втрати: відсутність єдиного механізму контролю і чітких критеріїв підвищує ризик зловживань (корупційні домовленості при будівництві, непрозорі тендери, «ручний» відбір бенефіціарів); фінансова уразливість громад у разі високих неповернень кредитів (ризик виснаження резервів, відкладення інших важливих видатків); можливість політичного тиску на ради щодо перерозподілу залишків; непродумана прив’язка до коштів одного року — ризик непослідовних або нерівномірних програм між громадами.
- Наслідки для бізнесу: будівельні компанії і підрядники можуть отримати попит; проте без прозорих Prozorro‑тендерів підвищується ризик фаворитизації великих гравців і витіснення МСП; місцеві бюджети, використані під житло ВПО, можуть менше інвестувати в інфраструктуру й підтримку малого бізнесу.
- Ризики корупції: ключові точки — вибір підрядників, формування переліку отримувачів кредитів, відсутність публічної звітності, можливі схеми з «неякісним» будівництвом або фіктивними заявниками.
- Хто постраждає/виграє: виграють ВПО, яким пощастить потрапити в програму; ризики несуть місцеві громади (через можливі втрати резервів) і ті громадяни, чіє фінансування місцевих проєктів може бути відсунуто; вигоди для будівельної галузі й банків за умови прозорих процедур.
- Коли запрацює: норма має набути чинності з дня, наступного за публікацією закону; практично — рішення місць будуть ухвалюватися в 2026 році щодо коштів, що утворилися на 01.01.2026.
Висновок (права людини як критерій). Ідея спрямувати невикористані місцеві кошти на житло для ВПО — соціально важлива та потенційно корисна. Але без обов’язкових гарантій прозорості, чітких критеріїв відбору бенефіціарів, обмежень на частку резервів, механізмів страхування ризику неповернення кредитів і зовнішнього контролю ця норма створює значні ризики для місцевих громад і для самих ВПО (нерівний доступ, ризик неякісного житла, зловживання). Тому оцінка — помірно позитивна з великою приміткою: користь може бути, але тільки якщо додатково запровадять сильні запобіжники.
Що робити вже зараз (практичні поради). Якщо ви ВПО: зберігайте документи, що підтверджують статус і потребу в житлі; звертайтеся до місцевої ради із запитом про публічні програми і умови кредитування; консультуйтеся з адвокатом перед підписанням договорів кредиту або пайової участі у будівництві. Якщо ви мешканець громади або активіст: вимагайте публічної програми з прозорими критеріями, публічних тендерів (Prozorro), щоквартальної публічної звітності про використані залишки і створення гарантійного фонду для неповернень. Якщо ви депутат або чиновник: встановіть нормативи (максимальна частка резерву, прозорий відбір підрядників, публічні аудити, незалежний моніторинг). Юридично оскаржуйте рішення ради, що ухвалені непрозоро або створюють ризик для бюджету громади.