Що змінює законопроєкт №15557: Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо соціального та трудового захисту членів сімей військовослужбовців, які самостійно здійснюють догляд за дітьми

№ 15557 · зареєстровано 25.08.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
ПозитивнийРейтинг: +35

Коротко про заборону звільнення працівника, який самостійно доглядає дитину через проходження військової служби іншим із батьків: що пропонують, які вигоди й ризики для громадян та бізнесу, як діяти вже зараз.

Для кого цей законопроєкт

Коротко за темами — щоб зрозуміти, чи стосується саме вас, і стежити далі.

Несподівана тривога в сім’ї — і одночасно страх втратити роботу. Цей проєкт закону намагається гарантувати: якщо один із батьків пішов на службу, другий, який самостійно доглядає дитину, не може бути звільнений ініціативою роботодавця (крім випадку повної ліквідації).

Що саме хочуть змінити і чому. Пропонують доповнити ст.184 КЗпП нормою, яка прямо забороняє роботодавцю звільняти працівника, який через проходження військової служби іншого з батьків самостійно доглядає дитину. Мета — знизити ризик втрати доходу сімей мобілізованих/військовослужбовців та захистити інтереси дітей під час воєнного стану.

  • Вигоди: додатковий трудовий захист для людей, які фактично самі виховують і утримують дітей під час служби партнера; соціальна стабільність сімей захисників; мінімальний тягар для державного бюджету (як зазначено у пояснювальній записці).
  • Ризики та прогалини: у проєкті немає чіткого визначення, хто саме вважається «самостійно здійснює догляд» (документи, термін дії такого статусу), немає механізмів контролю й оперативного судового захисту; роботодавці можуть уникати гарантій шляхом тиску на працівника (примусове звільнення за згодою), переведення на іншу посаду, скорочення годин чи оформлення тимчасових договорів; ризик імітації «повної ліквідації» як способу обходу заборони.
  • Втрати для бізнесу і можливові наслідки: для МСП — додаткові обмеження при кадрових рішеннях, що може стимулювати обережнішу політику найму або практику гнучких/неформальних відносин; великі компанії матимуть процедурні витрати на перевірку та оформлення статусу працівників; потенційне зростання судових спорів і потреба в кадрових інструкціях.
  • Ризики корупції/зловживань: фіктивні процедури ліквідації, тиск на працівника з підписанням угод про розірвання, імітація переведень або зміни вигідних умов; без чітких процедур і санкцій такі ризики зростають.
  • Хто постраждає/скористується: в першу чергу — один із батьків, який лишається доглядати дитину під час служби іншого; жінки традиційно частіше опиняються в цій ролі, але норма універсальна; торкнеться роботодавців будь‑якого розміру, особливо із невеликою кількістю штатних одиниць.
  • Коли і як запрацює: норма пропонується набрати чинності з дня, наступного за опублікуванням — отже, юридичний ефект настане одразу. Практично роботодавці вимагатимуть доказів статусу (повістка, довідка із військкомату, свідоцтва про дітей, тощо), а спори вирішуватимуться в судах та інспекціях праці.

Висновок для суспільства з огляду на права людини. Ініціатива — соціально важлива: дає додатковий захист сім’ям захисників і знижує ризик відчутної бідності дітей. Проте це – вузька гарантія з технічними прогалинами. Без чітких критеріїв, процедур встановлення статусу, заборони на примусове «звільнення за згодою» й механізмів притягнення роботодавців до відповідальності захист залишатиметься неповним. Для прав людини (соціального захисту та рівності) це крок уперед, але треба доопрацювання — інакше гарантію легко обійти, а реальний захист може виявитися ілюзорним.

Що робити вже зараз (поради для працівників і сімей):

Збирайте й зберігайте документи, що підтверджують проходження військової служби іншого з батьків (повістки/витяги, військові квитки, довідки із частини), письмово повідомляйте роботодавця про свій статус і просіть внесення відомостей до особової справи; робіть копії всіх звернень і відповідей; не підписуйте документів про звільнення під тиском — завжди вимагайте письмового формулювання причин; у випадку звільнення — звертайтеся до інспекції праці та до адвоката з трудових спорів, збирайте докази тиску або симуляцій ліквідації; повідомляйте профспілку або громадські організації, які допомагають військовим сім’ям.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 31.08.2026Надано для ознайомлення
  • 28.08.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 25.08.2026Передано на розгляд керівництву
  • 25.08.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот