Коротко і відверто: держава хоче припинити практику, коли під час воєнного стану судові рішення немайнового характеру (відновлення на посаді, зобов’язання визнати право, зобов’язання вчинити/утриматися від дій тощо) просто «заморожувалися» через тимчасову зупинку виконавчих дій щодо оборонних та суміжних суб’єктів. Ініціатива — щоб такі рішення виконувалися навіть коли загальні виконавчі дії щодо оборонного сектора призупинено.
Що конкретно пропонується змінити і навіщо
Зараз у «Прикінцевих положеннях» закону про виконавче провадження є нормa, яка під час дії воєнного стану дозволяє зупиняти виконання виконавчих дій щодо боржників з оборонної сфери. Законопроєкт прямо додає, що ця тимчасова зупинка не поширюється на виконання рішень немайнового характеру. Якщо рішення містить і немайнові, і майнові зобов’язання — зупинці не підлягає та частина рішення, яка є немайновою.
Мета — унеможливити формальне «відкладення» реалізації прав осіб, яких суд уже захистив, і зменшити навантаження на суди, коли люди змушені повторно звертатися за виконанням рішень. Законодавець апелює до практики апеляційних судів, які вказували, що застосування загальної зупинки до немайнових рішень порушує право на ефективний судовий захист.
Практичні моменти: норма має набрати чинності з дня, наступного за днем опублікування — тобто працюватиме одразу після офіційної публікації. Винятки, що вже прописані (рішення, стягувачі — держава, Пенсійний фонд, відшкодування тяжкої шкоди тощо) залишаються.
- Вигоди: повернення реальної сили судовим рішенням немайнового характеру; захист прав громадян і працівників (наприклад, відновлення на роботі, зняття з обліку тощо); менше повторних звернень до суду, швидше виконання процесуальних рішень.
- Ризики / втрати: оборонні підприємства, військові формування і органи можуть опинитися під тиском виконати немайнові рішення в умовах, коли держава намагалася мінімізувати втручання в їх діяльність; додаткові адміністративні навантаження на структури, які забезпечують виконання таких рішень; можливість зловживань — подання немайнових вимог як способу обійти тимчасові обмеження щодо майнових претензій.
- Наслідки для громадян: позитивні — ефективніший захист невласницьких прав; мінус — у складних випадках боржник (орган оборони) може відволікати ресурси на виконання рішень.
- Наслідки для МСП: загалом мало зачепить, хіба що МСП є позивачем або боржником у справах, пов’язаних із оборонною сферою; ризик додаткових процедур у випадку участі у ланцюжку постачальників оборони.
- Наслідки для великого бізнесу (особливо оборонпром): реальний — можливе прискорення виконання судових приписів немайнового характеру (переведення персоналу, відновлення доступу, зміни в обліку тощо), що може створити оперативні складнощі під час бойових дій або при мобілізації фондів/ресурсів.
- Ризики корупції та зловживань: середній — існує шанс, що через нову норму стягувачі спробують отримати вигоду (наприклад, змусити оборонне підприємство реалізувати дії, що відволікатимуть ресурси); потребуватимуться чіткі процедури реакції ДВС і контролю за зловживаннями.
- Прямі та непрямі витрати: прямі бюджетні витрати — мінімальні (заявляють, що не вплине на бюджет), але непрямі — зростання витрат оборонних організацій на виконання немайнових приписів, адміністративні витрати ДВС, потенційні затрати на оскарження і супровід виконання рішень.
- Кого торкнеться: позивачі з немайновими рішеннями проти оборонних структур або органів ЗС; самі оборонні підприємства, військові частини, органи управління; виконавча служба.
Висновок: загалом крок у бік захисту прав і відновлення ефективності судового захисту — позитивний для громадян і судової системи. Однак ініціатива створює реальний операційний ризик для оборонних структур у період воєнного стану і відкриває поле для процесуальних зловживань, якщо не буде чіткої процесуальної практики контролю і пріоритетів виконання.
Що робити вже зараз
1) Якщо ви — особа, в якої є немайнове судове рішення проти оборонного суб’єкта: готуватися до ініціації виконавчого провадження і звертатися до держприставів; зберігати копії рішень і кореспонденції.
2) Якщо ви — працівник або керівник оборонного підприємства: провести інвентаризацію невиконаних немайнових рішень; оцінити оперативний вплив виконання приписів; узгодити з юристами алгоритми дій для мінімізації ризиків відволікання ресурсів.
3) Адвокатам і правозахисникам: підготувати шаблони заяв на виконання, аргументи щодо немайнового характеру вимог і механізми захисту від зловживань.
4) Державним органам: відпрацювати порядок пріоритетів виконання, підготовити інструкції для ДВС, щоб уникнути формального «перекладання» обов’язків і зловживань.