Коротко і прямо: йдеться про те, чи можна під час воєнного стану відкладати виконання судових рішень, які не стосуються грошей. Пропонують прописати: тимчасова заборона на виконання (яка діє для певних боржників у сфері оборони) не повинна служити підставою для зупинення виконавчих дій, коли рішення має немайновий характер.
Що саме хочуть змінити і навіщо: зараз існують тимчасові положення, які в період воєнного стану дозволяють зупиняти виконання виконавчих дій щодо боржників, пов’язаних із обороною. Законопроєкт додає чітку вказівку: ці тимчасові зупинки не мають застосовуватися до рішень немайнового характеру (наприклад, поновлення на роботі, усунення правових порушень, зобов’язання вчинити/утриматися від дій). Якщо рішення має і немайнові, і майнові частини — немайнову частину виконувати не можна відкладати. Мета — захист права на ефективний судовий захист та уникнення формального відкладення рішень під час воєнного стану.
- Вигоди для громадян: підвищення реальності виконання судових рішень, зменшення можливості формального «заморожування» правосуддя; швидше відновлення порушених прав (поновлення, усунення перешкод тощо); менше повторних звернень до суду і затягування процесу захисту прав.
- Ризики і втрати для громадян (особливо щодо житла та приватності): «немайнові» рішення іноді включають заходи, що торкаються житла (наприклад, видалення осіб з приміщення, відновлення права користування майном). Якщо виконання таких рішень не буде зупинятися під час воєнного стану, є ризик примусового виконання заходів щодо житла в умовах, коли це може створити небезпеку або ускладнити захист особистої недоторканності. Отже, користувачі рішень про житло мають ретельно документувати загрозу і звертатися по захист до суду/адвоката.
- Наслідки для МСП і великого бізнесу: для позивачів — плюс: можливість змусити контрагента виконати немайнові зобов’язання навіть під час воєнного стану. Для боржників із оборонного сектора — мінус: неможливість відкладати виконання таких рішень, що може ускладнити оперативну діяльність. Для бізнесу загалом — менше юридичної невизначеності, але зростає ризик примусового виконання рішень у складних безпекових умовах.
- Ризики корупції та зловживань: нова норма зменшує простір для формальної зупинки виконання, але також може створити інтерес у зацікавлених осіб тиснути на виконавчу службу або використовувати немайнові формулювання як інструмент тиску. Потрібні прозорі процедури виконання і контроль за діями виконавців, аби уникнути зловживань.
- Прямі й непрямі витрати: сама норма не створює значних бюджетних витрат. Натомість підвищена кількість примусових виконавчих дій у період воєнного стану може вимагати додаткових ресурсів у виконавчій службі і створити непрямі витрати для органів оборони чи підприємств.
- Кого це торкнеться: позивачів, які добилися немайнових рішень; боржників у секторі оборони і пов’язаних установ; виконавців; бізнес-контрагентів, чиї немайнові зобов’язання підлягають виконанню.
- Коли і як запрацює на практиці: норма набирає чинності з дня наступного за опублікуванням. На практиці це означає негайну юридичну силу — але застосування залежатиме від позиції ДВС, судів і від готовності виконавців виконувати немайнові рішення в умовах воєнного стану.
Висновок з огляду на права людини: у цілому це посилення гарантій ефективного судового захисту. Законопроєкт повертає можливість реалізувати немайнові рішення, не дозволяючи використовувати воєнний стан як формальну підставу для їхнього відкладення. Це важливий крок для правосуддя. Однак ризики лишаються: виконання немайнових рішень може зачіпати недоторканність житла або створювати безпекові проблеми в умовах бойових дій. Тому позитивну оцінку треба поміркувати: права на судовий захист посилюються, але немає автоматичних гарантій, що виконання не спричинить шкоди приватності або безпеці осіб.
Що робити вже зараз (корисні поради): негайно документуйте всі рішення і факти їх невиконання; обов’язково зверніться до адвоката перед тим, як ініціювати примусове виконання під час воєнного стану; якщо йдеться про житло або ризик для життя/безпеки — готуйте доказову базу про загрозу і просіть суди/виконавців врахувати безпекові обставини; фіксуйте дії виконавців (відео, акти, свідки) — це важливо для подальших оскаржень; використовуйте процесуальні механізми (заяви, скарги, клопотання) для швидкого залучення контролюючих органів, якщо відчуваєте тиск або корупційні дії.