Що змінює законопроєкт №16201: Проєкт Закону про внесення змін до пункту 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо розширення можливостей застосування мораторію на нарахування та сплату платежів за кредитними договорами для суб’єктів господарювання, які постраждали внаслідок бойових дій"

№ 16201 · зареєстровано 29.10.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +25

Коротко й зрозуміло — що змінює проєкт: підвищення порогу доходу до €100 млн і зниження частки застави в "зонах бойових дій" до 30%. Хто виграє, хто програє, які корупційні та практичні ризики, і що робити вже зараз.

Для кого цей законопроєкт

Коротко за темами — щоб зрозуміти, чи стосується саме вас, і стежити далі.

Коротко й по-людськи: держава хоче розширити коло бізнесів, які можуть вимагати мораторій на нарахування і сплату за кредитами через збитки від бойових дій — для цього підвищують верхню межу річного доходу і знижують вимогу щодо частки застави, розташованої в зонах бойових дій.

Що саме пропонують змінити і навіщо: у пункті 23 прикінцевих положень ЦКУ збільшують граничний сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік з еквівалента 50 мільйонів євро до 100 мільйонів євро — тобто більші компанії зможуть претендувати на мораторій. Одночасно знижують поріг вимоги щодо частки оціночної вартості майна, що перебуває в зонах бойових дій або окупації, у загальній заставі з «понад 50%» до «понад 30%». Мета — поширити підтримку на ширше коло постраждалих бізнесів, знизити навантаження та зберегти платоспроможність і робочі місця в умовах воєнного стану.

  • Вигоди: більше компаній (включно з середніми та деякими великими) отримають доступ до відстрочки платежів; швидке полегшення грошового потоку для бізнесу, у якого частина активів фактично недоступна; зменшення ризику масових банкрутств у регіонах бойових дій; адміністративна простота — механізм уже існує, змінюються лише пороги.
  • Втрати/негативні наслідки: послаблення захисту кредиторів — банки отримають більше позик під мораторієм, що може погіршити їхню ліквідність і збільшити ризик неповернення; потенційне накопичення «підвішених» платежів, які належатиме погашати пізніше; ризик несправедливого використання мораторію компаніями, що не зазнали суттєвої шкоди.
  • Ризики корупції та зловживань: суб’єктивні оцінки оціночної вартості застав і визначення, чи майно «розташоване» в переліку територій — це можливі поля для маніпуляцій; без чітких процедур і незалежних оцінювачів зростає ризик домовленостей між позичальниками та експертами або тиску на банківські комітети; визначення належності території до переліку (який формує Кабмін) може стати політично чутливим і піддаватися впливу.
  • Кого торкнеться: суб’єкти господарювання з річним доходом 2021 до еквівалента €100 млн, у яких понад 30% застави (за оцінкою) знаходилось на територіях бойових дій/окупованих; банки й інші кредитори; постачальники оцінювальних та юридичних послуг; аграрні підприємства з частиною земель у «червоних» зонах.
  • Прямі й непрямі витрати: для держбюджету прямих витрат немає, але можливі непрямі — зниження платоспроможності банків, потреба у додатковому капіталі чи гарантіях, судові витрати при оскарженні рішень; бізнес витрачатиме ресурси на підготовку доказів і оціночних звітів.
  • Коли і як це запрацює: норми набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування закону. Практична реалізація залежатиме від: порядку Кабміну щодо Переліку територій; методики визначення пов’язаних контрагентів (НБУ); позиції банків і їх внутрішніх процедур розгляду заяв.

Узагальнений висновок для суспільства: законопроєкт розширює доступ до тимчасового захисту для постраждалого бізнесу і це може реалістично врятувати підприємства й робочі місця. Проте ці позитиви супроводжуються істотними ризиками — погіршенням захисту кредиторів, можливістю зловживань через недосконалі процедури оцінки та визначення територій, а також системними ризиками для банківського сектору. З огляду на права (зокрема майнові права кредиторів і право суспільства на фінансову стабільність) оцінка зміни — помірно позитивна, але з серйозними застереженнями: механізм корисний, якщо буде чітко контролюватися та прозоро імплементований.

Що робити вже зараз (поради для бізнесу й адвокатів): підготуйте пакет доказів: ділову звітність 2021 року, незалежні оцінки застав (з фіксацією методології й дати), докази фізичної недоступності активів (фото, акти, листи від органів місцевого самоврядування), виписки з реєстрів; зверніться до банку з заявою про застосування мораторію якнайшвидше; залучіть адвоката для оформлення правової позиції і збереження можливості оскарження рішень банку; фіксуйте всі контакти і рішення банку у письмовому вигляді; моніторьте перелік територій Кабміну і методику НБУ щодо пов’язаних контрагентів; якщо банк відмовляє — готуйтеся до адміністративного чи судового оскарження, але зважайте на репутаційні ризики і податкові наслідки.

Коротко: закон дає шанс збитим війною компаніям, але без додаткових процедур перевірки і прозорості він створює широкі можливості для помилок і зловживань. Слід домагатися чітких правил оцінки, оперативної роботи зі сторонами та відповідальності за фальшиві заяви.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 02.11.2026Надано для ознайомлення
  • 30.10.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 29.10.2026Передано на розгляд керівництву
  • 29.10.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот