Коротко і прямо: держава пропонує зробити письмовий касаційний розгляд правилом під час воєнного або надзвичайного стану — щоб рідше скликати людей в суд і мінімізувати ризики для безпеки. Звучить логічно, але в деталях — є і підводні камені.
Що саме хочуть змінити і навіщо. У господарському та адміністративному касаційному процесі пропонується встановити: за фактом воєнного або надзвичайного стану касації розглядатимуться переважно в письмовому провадженні «за наявними у справі матеріалами» незалежно від ціни позову, складності або стадії. Суд у ухвалі про відкриття провадження має вказати, що справа піде письмово, роз’яснити право сторін просити усний розгляд і дати не менше 10 днів для такого клопотання. Якщо суд вважає, що усний розгляд потрібен для забезпечення права на справедливий суд — він зобов’язаний призначити засідання (можна й відео). Нові правила застосовуються і до складів палат, об’єднаних палат та Великої Палати. Є й процедурні гарантії: мінімум 5 днів на відповіді, суд не може базувати рішення на матеріалах, щодо яких сторона не мала можливості висловитися, відмова у клопотанні повинна бути мотивованою. Після припинення/скасування стану — перехідний період 90 днів: спеціальні правила застосовуються лише до проваджень, відкритих до моменту припинення/скасування; письмові розгляди, розпочаті раніше — завершуються за новими правилами. Закон набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням.
- Вигоди: 1) безпека суддів і сторін — менше необхідності з’являтися під час повітряних тривог; 2) безперервність правосуддя — менше відкладень через надзвичайні обставини; 3) оперативність у справах, де питання — виключно правові; 4) передбачуваність для судової адміністрації під час криз.
- Ризики та втрати: 1) обмеження реальної можливості усного захисту — у справах, де потрібні усні доказові виступи або з’ясування фактів, письмовий формат може виявитися формальним; 2) ризики нерівності — сторони з обмеженим доступом до якісної адвокатської письмової підготовки (МСП, фізособи) будуть у незручнішому становищі; 3) зменшення публічності процесу й прозорості (менше відкритих засідань) — це посилює корупційні ризики та можливість процесуальних маніпуляцій; 4) суди можуть формально відмовляти в усних засіданнях, апеляція по процедурі потребує часу; 5) непрямі витрати — необхідність замовляти якісні письмові позиції, додаткові докази, більші витрати на адвокатів, можливі технічні проблеми з доставкою/документуванням подань.
- Кого торкнеться: учасників касаційних проваджень у господарських та адміністративних спорах (компанії малого й великого бізнесу, держоргани, фізособи), адвокатів і суддів, а також всі, хто орієнтувався на усний захист у касації (наприклад, складні податкові, антимонопольні чи спорні з доказами справи).
Оцінка — чи добре це для суспільства? У цілому ідея — зрозуміла і має позитивну мету: безпека й безперервність правосуддя під час війни/кризи. Але баланс між швидкістю/безпекою та правом на ефективний захист тут тонкий. Якщо суди справді суворо дотримуватимуться гарантій (мотивована відмова від усного розгляду, реальні строки на відповіді, доступ до матеріалів), то норма може бути корисною. Якщо ж письмовість стане способом уникнути публічності або усного з’ясування важливих обставин — втрати для справедливості і довіри можуть перевищити вигоди. Тому загалом — помірно позитивно, але залежить від практики застосування.
Що робити вже зараз (поради для різних аудиторій):
Для сторін і МСП: готуватися до письмового розгляду як до основного формату: збирати повні, чіткі та структуровані письмові аргументи; оперативно надсилати копії іншим учасникам і зберігати докази надсилання; якщо вам потрібне усне слухання — вчасно (не пізніше 10 днів від вручення ухвали) подавати клопотання із конкретизацією обставин, які потребують усного з’ясування; користуйтеся послугами адвоката для якісної письмової подачі.
Для великого бізнесу: посилити писемну роботу (аналітика, процесуальні меморандуми), використовувати аргументацію з підготовленими правовими висновками; напрацьовувати стандартизовані процесуальні шаблони і контролювати строки.
Для адвокатів і радників: вдосконалювати навички письмового касаційного аргументу; фіксувати всі процесуальні кроки, особливо докази надсилань; наполягати на мотивованих відмовах у клопотаннях — це дає підстави для оскарження.
Для громадськості й органів контролю: стежити за практикою судів, вимагати публічності рішень і мотивувань відмов у усних засіданнях; фіксувати випадки систематичного уникнення усного розгляду.
Коротка практична пам’ятка: отримали ухвалу про відкриття касації — маєте мінімум 10 днів на клопотання про усний розгляд; якщо суд порушив нове правове питання — маєте мінімум 5 днів на пояснення; документуйте всі надсилання і відповіді.
Завершальна думка: норма корисна для безпеки і стабільності судочинства в кризі, але її реальна якість визначатиметься практикою: чи будуть дотримані гарантії і чи не стане письмовість інструментом для звуження права на ефективний захист.