Коротко і по-емоційному: держава прибирає старі посилання на Фонд соцстрахування і чіткіше прописує, хто тепер перевіряє заборгованість під час ліквідації — але одночасно навантажує ліквідаційні комісії додатковими обов’язками.
Що саме хочуть змінити і навіщо: законопроєкт вносить технічні та процесуальні правки до Цивільного кодексу, замінюючи формулювання «фонди соціального страхування» на конкретну установу — "Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття" — і прямо зобов’язує ліквідаційну комісію (ліквідатора) своєчасно надавати податковим органам, Пенсійному фонду та цьому Фонду первинні документи, регістри бухобліку та звітність за останній період. Мета — узгодити Цивільний кодекс з реформою 2023 року, коли функції старого Фонду соцстраху були припинені й частково передані Пенсійному фонду та новому Фонду безробіття.
Чому це робиться: щоб уникнути правової невизначеності при ліквідації юросіб (хто має право пред'являти вимоги, кому подавати звіти й документи) і забезпечити можливість новому Фонду відстоювати свої вимоги в порядку черговості кредиторів.
- Вигоди: забезпечується юридична узгодженість після реформи 2023 року; новий Фонд і Пенсійний фонд отримують формальні підстави для перевірок і пред'явлення вимог у процедурах ліквідації; менше підстав для процедурних спорів про те, кому адресувати документи.
- Ризики / втрати: для ліквідаторів — збільшення обсягу роботи: збір, підготовка й передача первинки і реєстрів; додаткові витрати на бухгалтерію та юристів; для МСП — ризик затримки виплат кредиторам і учасникам через перевірки та вимоги нового Фонду; можливість виникнення повторних або ретроспективних вимог по внесках, що утворюють додаткові зобов’язання та судові спори; імовірність подвійних запитів (ПФУ + Фонд + податкова), що ускладнить ліквідацію й подовжить строки.
- Кого це торкнеться найсильніше: підприємств, які знаходяться в процесі припинення/ліквідації; ліквідаторів, нотаріусів; МСП з недосконалими архівами бухгалтерської і кадрової документації; великого бізнесу — опосередковано у вигляді збільшення процедур при закритті структур або філій.
- Корупційні ризики: помірні, але реальні: тиск на ліквідаторів щодо «позачергового» врегулювання заборгованості, усні домовленості замість офіційних актів, використання неформальних шляхів взаєморозрахунків.
- Прямі і непрямі витрати: прямі — оплата послуг бухгалтерів/аудиторів/юристів для підготовки й передавання документів; непрямі — затримки в ліквідації, втрачені можливості для учасників через відтермінування повернення майна, потенційні штрафи за невчасне надання інформації.
- Коли набирає чинності: норма набирає чинності на наступний день після опублікування — отже, перехідні процеси треба починати негайно після прийняття.
Висновок: загалом це корисна технічна правка — вона прив’язує старі норми до нової інституційної реальності і дає змогу новому Фонду законно діяти при ліквідаціях. Але на практиці це підсилює адміністративний тиск на ліквідаторів і бізнес, створює ризики затримок і додаткових витрат, особливо для МСП та підприємств із поганою документацією. Тому оцінюю ініціативу як умовно позитивну з помітними оперативними ризиками.
Що робити вже зараз: порада практичного юриста і бухгалтера — не чекати. Підприємствам, які планують ліквідацію або мають сумніви по внесках: 1) зібрати й оцифрувати всі первинні документи, платіжні доручення і кадрові записи; 2) запросити у податкової, Пенсійного фонду і Фонду безробіття офіційні довідки про наявність/відсутність заборгованості; 3) залучити бухгалтера/аудитора для остаточного звіряння і підготовки регістрів; 4) ліквідаторам — оформлювати акти передачі документів з підписами і відмітками отримання; 5) у випадку сумнівних претензій — фіксувати всі комунікації та готуватися до судового оскарження; 6) МСП за можливості відтермінувати завершення ліквідації до отримання письмових квитанцій від усіх органів.