Коротко про суть. Законопроєкт від 28.10.2025 пропонує створити та вести Національним банком України Реєстр осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю. Реєстр охоплює і фізичних осіб, і торговців, і прив’язаний до нього ліміти проведення платіжних операцій. Роль НБУ — адмініструвати Реєстр, визначати вимоги до внесення та доступу до даних, а банки та небанківські надавачі платіжних послуг зобов’язані вносити інформацію та користуватися нею відповідно до закону. Також передбачено обмеження на передачу даних третім особам та трирічний період зберігання інформації.
Як це вплине на громадян і бізнес. Головна ідея — зменшити ризики використання платіжної системи для незаконних операцій та відкрити більше інструментів для контролю за підозрілими платежами. Але це також означає збільшення обов’язків для фінансових установ та можливий вплив на приватність і звичні процеси обслуговування. Нижче — коротка оцінка за ключовими напрямками.
- Вигоди для громадян: підвищення безпеки фінансової системи, зменшення ризиків злочинних схем, зокрема пов’язаних із «дропами» та міскодингом. Можливість участі в більш контрольованому середовищі транзакцій ляже у основу більшого довіри до платіжної інфраструктури.
- Втрати для громадян: зростання ризиків упорядкування та моніторингу ваших платіжних операцій та даних у Реєстрі; потенційні обмеження щодо відкриття нових рахунків або використання певних платіжних інструментів, якщо будуть застосовані ліміти.
- Вигоди для МСП та великого бізнесу: чіткі правила моніторингу, зниження ризиків недобросовісної поведінки контрагентів та зловживань системою; можливість більшої верифікації клієнтів, зменшення шахрайства та розривів між еквайрингом та реальними операціями.
- Втрати для МСП/Великого бізнесу: обов’язок з внесення до Реєстру даних про користувачів та торговців, витрати на інтеграцію систем моніторингу, дотримання ліків, запити з боку НБУ та можливі штрафи за помилки або порушення термінів; обмеження щодо лімітів та кількості рахунків можуть впливати на операційну гнучкість.
- Ризики корупції та зловживань: централізація даних в одному реєстрі створює ризики їх неправомірного використання або доступу з боку різних країн та осіб у владних структурах при відсутності належного контролю за розкриттям банківської таємниці та персональних даних.
- Прямі витрати для бізнесу: витрати на відповідність (посвіження внутрішніх документів, зміни у внутрішніх регламентах, інтеграція з Реєстром, навчання персоналу); непрямі витрати — можливе уповільнення окремих операцій через перевірки та додаткові етапи автентифікації.
Кого торкнеться норма та як працюють механізми. В законопроекті йдеться про надавачів платіжних послуг (банки та небанківські еквайри/постачальники платіжних послуг), які будуть зобов’язані вносити інформацію до Реєстру щодо користувачів — фізичних осіб та торговців, у яких виявлено ознаки, що свідчать про порушення законодавства або ризики. Також передбачено право НБУ надавати цим надавачам доступ до даних з Реєстру у визначених обсягах та за процедурою. У випадку виявлення ознак, надавачі повинні застосовувати ліміти й обмеження щодо кількості рахунків, платіжних інструментів та операцій.
Що зміниться для обслуговування та як це вплине на повсякденність. Тепер банки та PSP повинні перевіряти користувачів за наявністю інформації з Реєстру перед певними дійми (перед відкриттям рахунку, змінами даних, автентифікацією з нового пристрою тощо). Інформація з Реєстру зберігатиметься до 3 років, а потім може бути видалена або виключена з Реєстру за певних умов. Заявники зможуть звернутися до надавача чи до НБУ за виправленням або внесенням змін, а також — оскаржити дії через суд.
Коли саме діятимуть норми. За загальним правилом, закон набирає чинності через 12 місяців після публікації. Разом з тим, окремі положення можуть набути чинності раніше за рахунок спеціальних переходних норм (наприклад, порядок узгодження нормативно-правових актів і створення Реєстру має бути забезпечено до введення в дію закону). Деталі переходів регулюватимуться в підзаконних актах Національного банку України.
На що слід звернути увагу зараз. Якщо ви представляєте фінансовий сектор або МСП, варто вже зараз розпочати підготовку: обговорити з НБУ та вашими регуляторами відповідні зміни до внутрішніх документів, розробити або оновити політики комплаєнсу, забезпечити технічну інтеграцію з Реєстром та навчити персонал роботі з новими процедурами. Важливо також оцінити ризики приватності та забезпечити відповідальне використання даних, щоб мінімізувати ризик зловживань або помилок у внесенні інформації.
Фінальне резюме. Законопроєкт має амбіційну місію – підвищити безпеку фінансової системи та зменшити тіньові практики. Проте він збільшує обсяги збору даних про громадян і підприємців, підвищує бюрократичну навантаженість на фінансовий сектор та може створити нові ризики для приватності. Важливо, щоб регулятор чітко визначив межі доступу до даних, забезпечив захист інформації та прозорі механізми виправлення помилок.
Завжди перевіряйте оновлення нормативно-правових актів НБУ та готуйте свої внутрішні регуляторні документи заздалегідь. Переглянути анкети, знайти свою даму, забронювати зустріч.
", "public_rating": 12 }