Законопроект прагне зробити обчислення щомісячних страхових виплат за професійне захворювання у випадку призупинення трудового договору через воєнний стан більш передбачуваним. Простими словами: коли з певних причин відсутня інформація про заробіток працівника, держава зобов’язується визначати розмір виплати за конкретними правилами, щоб люди не залишалися без підтримки під час дії воєнного режиму.
Головна зміна стосується того, як саме розраховується середньомісячна зарплата для виплат. Якщо дані про фактичну зарплату відсутні або недоступні через призупинення договору, розрахунок перенесено на скорегований базис: спочатку — за тарифною ставкою або її частиною, установленою на день настання права; якщо й ці відомості відсутні — за мінімальною заробітною платою на день звернення за виплатою. У такому разі розрахунок проводиться з урахуванням тієї професії/посади, яку потерпілий мав до ушкодження та втрати професійної працездатності.
Пояснювальна записка обґрунтовує, що такий підхід узгоджує правову позицію Верховного Суду та забезпечує громадянське право на соціальне страхування під час збройного конфлікту, уникнувши збоїв у виплатах за умови відсутності повної інформації про зарплату в розрахунковий період.
Нижче зручно звести основні наслідки та ризики до кількох ключових пунктів, щоб кожен міг оцінити вплив на себе або свій бізнес.
- Вигоди та втрати для громадян: законопроект підвищує передбачуваність виплат у випадках відсутності даних про заробіток, зменшуючи ймовірність затримок або відмов у виплаті через незаповнені відомості. Проте у деяких ситуаціях розрахунок за тарифом або мінімальною зарплатою може зменшити розмір виплати порівняно з фактичною зарплатою до ушкодження або з очікуваною оплатою за попередні місяці.
- Вигоди та втрати для МСП та великого бізнесу: адміністративно простіше та швидше обраховувати виплати, коли потрібні дані відсутні, що зменшує затрати часу на обчислення та перевірки. Законопроект запобігає зупинкам виплат через відсутність інформації. Водночас для роботодавців важливо враховувати, що виплата може застосовуватись за обмеженим базисом, якщо тарифна ставка недоступна — це може впливати на загальну фінансову навантаженість на компанію та бюджет фондів соціального страхування.
- Ризики корупції та зловживань: ризик зменшується за рахунок чіткої процедури у випадку відсутності даних, однак паралельно зростає потенційна можливість маніпуляцій з даними або помилкових тлумачень, якщо депоновані відомості мають обмежений доступ. Важливо, щоб контрольні механізми та публічна прозорість залишалися, особливо під час воєнного стану.
- Прямі та непрямі витрати: прямі витрати для бюджету не прогнозуються як додаткові завдання, але непрямі витрати можуть зосередитися у витрачаннях на адміністрування та перевірку даних у період збоїв у зв’язку з воєнним станом; також можливі затримки в виплатах на окремих етапах переходу на новий порядок.
- Очікувані наслідки та кого зачіпає: перш заВсе зачіпає потерпілих за профзахворюванням, які перебувають під особливим режимом через воєнний стан, а також страхувальників та роботодавців, які відповідають за порядок нарахування та виплат; норми застосовуватимуться з дня, наступного за днем опублікування закону.
- Коли й як набереться чинності: норма набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування, тобто після офіційного публічного розміщення документу у відповідних джерелах. Це означає, що інформація для працівника та роботодавця має бути оновлена у відповідних системах соціального страхування після публікації.
Підсумковий висновок: законопроект спрямований на стабілізацію прав громадян на соціальне страхування під час воєнного стану та уточнення механізмів виплат за профзахворювання, коли дані про зарплату недоступні через обставини війни. Він може зменшити ризики затримок та відмов у виплатах, але існують ризики зменшення виплат у порівнянні з реальними доходами при відсутності інформації про тариф або мінімальну зарплату.
Що робити зараз: уважно стежити за публікацією закону та роз’ясненнями від Мінсоцполітики, підготувати документи до виплат за профзахворювання (раніше використані трудові договори, відомості про посади, тарифні ставки, довідки від попередніх роботодавців), а також консультуватися з фахівцями з соціального страхування під час оформлення нових вимог або заяв на виплати. Якщо ви є роботодавцем, перевірте внутрішні регламенти щодо нарахувань та швидко адаптуйте процеси обліку, щоб уникнути збоїв під час воєнного стану.